Брюссель займеться Варшавою, або Що відбувається у Польщі?
Брюссель займеться Варшавою, або Що відбувається у Польщі?
Святослав Хоменко
ВВС Україна
- 13 січня 2016
AFP Getty
Цієї середи Єврокомісія обговорить ситуацію щодо стану правової держави у Польщі.
Теоретично це може призвести до безпрецедентних наслідків – запровадження Євросоюзом санкцій проти одного зі своїх членів.
Попри те, що зараз цей сценарій виглядає малоймовірним, ситуація в Польщі викликає дедалі більшу стурбованість в Брюсселі.
Протягом останніх тижнів у найбільших містах країни відбулося кілька чисельних маніфестацій проти згортання демократії, а в Європарламенті заговорили про небезпеку “путінізації” європейської політики через Польщу.
Представники офіційної Варшави заперечують всі звинувачення на свою адресу та обіцяють, що Польща “наступатиме” на міжнародній арені.
ВВС Україна намагалася розібратися в останніх тенденціях польського політичного життя, взаємних звинуваченнях головних дійових осіб тамтешнього політикуму та у тому, які претензії до Варшави висуває Брюссель.
Зміна влади
До минулого року при владі у Польщі перебувала правоцентристська партія “Громадянська платформа”.
Рівно рік тому її домінуючій позиції, здавалося, нічого не загрожувало. Чинний глава держави Броніслав Коморовський впевнено очолював президентські рейтинги – чергові вибори мали відбутися в травні. Сама “Платформа” була фаворитом призначених на жовтень парламентських перегонів.
Однак на якомусь етапі все пішло не так. Кілька гучних скандалів, пасивна виборча кампанія і банальна втома поляків від “Платформи” призвели до несподіваної поразки Коморовського на президентських перегонах.
Перемога Анджея Дуди надала імпульсу найбільшій опозиційній партії країни, консервативній “Праву і справедливості” (ПіС). Восени вона виграла парламентські вибори і самостійно сформувала уряд.
Криза в Трибуналі
Першим серйозним скандалом у польському політикумі після зміни влади обернулася ситуація навколо Конституційного трибуналу – органу, який складається з 15 суддів і функції якого в цілому співпадають з українським Конституційним судом.
AFP
Анджей Дуда та Беата Шидло стали президентом та главою уряду Польщі минулого року
У жовтні минулого року Сейм минулого скликання, більшість у якому ще контролювала “Громадянська платформа”, обрав п’ятьох суддів трибуналу замість тих, чиї каденції мали закінчитися в листопаді-грудні.
Однак президент Анджей Дуда не прийняв у них присягу, а в листопаді новий парламент, з більшістю від “Права і справедливості” визнав рішення про їхнє обрання нечинним та обрав нових суддів.
Попри те, що Конституційний трибунал на той момент продовжував розглядати справу про те, кого обрали законно, а кого ні, президент Дуда привів до присяги “нових” суддів.
На початку грудня у супроводі силовиків п’ятеро новообраних суддів увійшли до будівлі трибуналу. Голова трибуналу виділив їм кабінети, однак заявив, що поки вся ситуація не вирішиться, справ на них не розписуватиме.
3 грудня Конституційний трибунал прийняв рішення про те, що троє з п’яти обраних старим парламентом суддів обрані законно, і президент повинен якнайшвидше прийняти у них присягу. В президентській канцелярії відповіли, що вакантних місць у трибуналі немає, тож Анджей Дуда не прийматиме присягу в жодних нових суддів.
Таким чином, статус одразу кількох членів трибуналу виявився, м’яко кажучи, дискусійним.
А наприкінці грудня Сейм ухвалив зміни до законодавства, згідно з якими кворум для прийняття трибуналом рішень збільшувався з дев’яти суддів до тринадцяти. Робота трибуналу – єдиного органу, який міг би перевіряти новоухвалені закони на конституційність, – виявилася паралізованою.
“Закон про ЗМІ”
Утім, якщо ситуація навколо Конституційного трибуналу для пересічного поляка у певний момент перетворилася на юридичну казуїстику, якою обмінювалися експерти та політики з обох боків конфлікту, то інший скандал – навколо “закону про ЗМІ” – набув набагато більшого резонансу.
Наприкінці грудня Сейм ухвалив зміни до закону про телебачення і радіомовлення, які жорстко розкритикувала опозиція.
president.gov.ua
Більшість у польському Сеймі зараз формує партія “Право і справедливість”
Згідно з цими поправками, керівників громадських мовників повинна призначати не Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, як раніше, а міністр державного майна. Більше того, з моменту набуття законом чинності повноваження всіх керівників каналів суспільного телебачення та радіо припинялися.
Опозиціонери заявили, що новий закон призведе до того, що польське громадське телебачення можна буде називати телебаченням “Права і справедливості”. У провладній партії відповіли: навпаки, завдяки їхнім поправкам громадські мовники перестануть бути пропагандистським рупором “Платформи”.
Утім, більшого розголосу набули вислови однієї з найпомітніших депутаток від ПіС
Кристини Павлович, яка невдовзі після голосування за суперечливий закон заявила, що громадські ЗМІ повинні бути не аполітичними, а урядовими. Більше того, завдання контролю за діяльністю влади, на її думку, повинні виконувати не громадські ЗМІ, а приватні.
Зміни до польського законодавства розкритикували “Репортери без кордонів”, низка європейських журналістських організацій, про стурбованість з цього приводу заявила представниця ОБСЄ з питань свободи слова Дуня Міятович.
Незважаючи на це, на початку січня Анджей Дуда підписав “закон про ЗМІ”.
“Не хочу лякати Майданом”
Ще коли скандал навколо Конституційного трибуналу лише набирав обертів, у польському суспільстві розпочалася дискусія про те, яким чином повинні діяти люди, які побоюються, що дії нової влади можуть призвести до згортання демократії в країні.
У цій ситуації несподівано широкий відгук знайшла
стаття 67-річного діяча опозиції часів ПНР Кшиштофа Лозінського з ініціативою утворення “Комітету захисту демократії”, назва якого викликала асоціації з “Комітетом захисту робітників”, що діяв у комуністичній Польщі.
“Що робити? Те саме, що робив КЗР. Писати відкриті листи і збирати під ними підписи, готувати доповіді, проводити публічні дискусії й лекції, організовувати мирні демонстрації… Треба показати, що “сила безсилих” існує”, – писав Лозінський.
Reuters
Масштаби протестів у Варшаві стали несподіваними навіть для їхніх організаторів
Вже наступного дня на Facebook
завели сторінку ще не створеного комітету, а ще за кілька днів у Варшаві зібралась його організаційна група. 12 грудня комітет провів свою першу масову акцію на захист Конституційного трибуналу.
На найбільший мітинг до Варшави приїздили люди з інших міст Польщі, а кількість його учасників здивовані спостерігачі оцінювали цифрами від 17 до 50 тисяч людей.
За тиждень великі демонстрації Комітету під тими самими гаслами відбулися у понад двох десятках міст Польщі. При цьому організатори були змушені раніше запланованого закінчити варшавський мітинг: невідомий повідомив про загрозу вибуху під час акції.
Перша акція Комітету захисту демократії у новому році відбулася 9 січня: цього разу учасники мітингів у найбільших містах Польщі протестували проти наступу на свободу слова.
Представники влади відкидають звинувачення на свою адресу та кажуть, що масові демонстрації організовують не представники громадянського суспільства, а їхні політичні опоненти з “Громадянської платформи”.
Так чи інакше, у “Платформі”, яка після минулорічних поразок перебуває у кризі, не виключають, що саме вуличні акції стануть основним способом її діяльності.
“Якщо конфлікт матиме такий темп, то нашою активністю буде вулиця”, – говорив один з лідерів “Платформи” Гжегож Схетина варшавським однопартійцям за кілька днів після першої демонстрації Комітету. Запис цього спічу розмістив на своєму сайті
тижневик Newsweek.
“Не хочу лякати Майданом, але я був там… Мені здавалося, що неможливо, аби в Польщі повторилося щось подібне. Треба бути готовими, що буде 500 тисяч людей, чи що ми привеземо з країни мільйон людей, якщо буде потрібно”, – продовжує він.
соціологи фіксують: у грудні 56% поляків вважали, що демократія у їхній країні перебуває під загрозою.
Реакція Заходу
Інша надія опозиції, як випливає з промови Схетини, полягає у тому, що на польську владу тиснутиме Захід.
Європейські політики жорстко відреагували на ситуацію довкола Конституційного трибуналу та “закону про ЗМІ”.
Спочатку ЗМІ повідомили, що заступник голови Єврокомісії Франс Тіммерманс написав до польського уряду два листи, у яких висловив занепокоєння з приводу суперечливих законів.
Минулої неділі спікер Європарламенту Мартін Шульц в інтерв’ю німецькій Frankfurter Allgemeine Sonntagzeitung назвав політику польської влади “керованою демократією в стилі Володимира Путіна” та сказав, що вона “загрожує путінізацією європейської політики”.
EPA
В опозиції кажуть, що надаватимуть вуличним акціям великого значення
А єврокомісар Гюнтер Еттінгер в інтерв’ю німецькій Frankfurter Allgemeine Sonntagzeitung сказав, що “є багато аргументів за те, щоб ми запустили механізм нагляду за Варшавою”.
У цій заяві Еттінгер мав на увазі можливі наслідки дискусії про стан справ у Польщі, яка відбудеться у Брюсселі цієї середи. Теоретично на цій зустрічі єврокомісари можуть ухвалити рішення про те, що в цій країні існують системні загрози для існування правової держави.
А це, у свою чергу, може запустити процедуру, яка у найгіршому для Польщі випадку призведе до застосування до неї санкцій Євросоюзу у вигляді позбавлення права голосу в Раді ЄС. Якщо до цього дійде, це стане першим подібним прецедентом в історії Євросоюзу.
А що на це польська влада? Наразі її реакція є жорсткою і, кажуть місцеві експерти, загрозу санкцій ПіС використовує для мобілізації свого електорату.
Минулого тижня у зв’язку з заявами німецьких політиків міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський викликав до МЗС посла цієї країни у Варшаві.
А авторові найдошкульніших щодо Польщі висловів – Гюнтерові Еттінгеру – відповів особисто міністр юстиції
Збігнєв Зьобро.
“Ви висловилися за те, щоб помістити Польщу під нагляд. Такі слова, сказані німецьким політиком, викликають у поляків найгірші асоціації. І в мене теж. Я – онук польського офіцера, який під час Другої світової війни боровся у лавах підпільної Армії крайової з “німецьким наглядом”, – написав він.
ms.gov.pl
Міністр юстиції Польщі написав єврокомісарові, що його дідусь боровся з “німецьким наглядом” під час Другої світової війни
У свою чергу, провладні ЗМІ звинуватили політиків, які звертають увагу європейців на ситуацію в Польщі, у відсутності патріотизму.
заявили, що Польща готує “наступ” на міжнародній арені. У середу, в день, коли Єврокомісія розглядатиме ситуацію в Польщі, Анджей Дуда має звернутися до дипломатичного корпусу з програмною промовою на тему зовнішньої політики Варшави. На наступний тиждень запланований його візит до Брюсселя – втім, судячи з повідомлень на президентському сайті, ситуація в Польщі не буде темою переговорів, які Дуда проведе з представниками ЄС та НАТО.
Польські експерти сходяться на думці, що до серйозних наслідків дискусія в Єврокомісії наразі не призведе: перед ЄС зараз стоять інші, набагато серйозніші проблеми, і жодного бажання відкривати нову скриньку Пандори, яким може виявитися польське питання, у Союзу немає.
“Не звернемо”
А тим часом польські ЗМІ пишуть про безпрецедентну напругу, яку викликають у тамтешньому суспільстві політичні розбіжності.
Новорічний номер Newsweek описує цілу низку конкретних ситуацій, коли різні політичні погляди, кардинально різне ставлення людей до ПіС та “Платформи” призводить до сварок, скандалів та інших неприємних ситуацій у колі родини, друзів чи знайомих.
Getty
Лідера ПіС Ярослава Качинського називають “сірим кардиналом” польської політики
Про це ж саме говорив у новорічній підсумковій передачі на телеканалі Polsat News колишній президент Польщі Александер
Квасьневський.
На його думку, досить великим є ризик того, що поділи у польському суспільстві у найближчому майбутньому не лише збережуться, але й ставатимуть дедалі сильнішими.
Тим часом на сайтах польських прем’єра та уряду немає жодних коментарів з приводу засідання запланованого на середу засідання Єврокомісії.
А лідер “Права і справедливості”
Ярослав Качинський, якого чимало польських спостерігачів називають сірим кардиналом сьогоднішньої польської політики, на мітингу минулої неділі пообіцяв, що його команда “не зверне”, а буде “робити поляків щасливішими, а Польщу – сильнішою”.
“Будемо вести Польщу далі, до справедливості, до такої влади, яка пасуватиме Польщі, польським патріотам. І хочу сильно сказати: ніякий тиск, ніякі підганяння і слова, які ніколи не повинні були б прозвучати, тим більше з німецьких вуст, не зіб’ють нас з цієї дороги”, – сказав він.