“План останньої надії” – преса про Францію
“План останньої надії” – преса про Францію
- 19 січня 2016
Getty
Сьогодні іноземна преса пише про те, чому президент Франції Франсуа Олланд оголосив надзвичайний стан в економіці, чи матиме успіх зняття санкцій з Ірану для стабільності на Близькому Сході i чи точний звіт Oxfam щодо нерівності у світі.
Франція: “План останньої надії”
Провідні газети Франції коментують оголошення президентом країни плану “надзвичайних заходів”, спрямованих на поліпшення економічного стану країни, про що стало відомо 18 січня, і роз’яснюють, до яких саме кроків планує вдатися Франсуа Олланд.
Газета Monde називає запропоновані очільником Франції заходи “планом останньої надії”. Видання зазначає, що приборкання безробіття, яке невпинно зростає, є зараз головною метою президента в економічній площині, адже саме це Олланд обіцяв виборцям, коли став президентом, і саме за виконанням цієї обіцянки пильно стежать французи.
Битва за робочі місця триватиме до кінця його мандату, і з цієї точки зору 2016-й буде вирішальним роком
“Битва за робочі місця триватиме до кінця його мандату, і з цієї точки зору 2016-й буде вирішальним роком”, – пише Monde. Розуміє це й сам президент. Газета нагадує, що в одній із розмов Олланд визнавав, що про його президентство “судитимуть саме за рівнем безробіття”.
То що саме пропонує Олланд? Пакет економічних заходів включає три основні елементи, пише газета. По-перше, держава додатково витратить 1 мільярд євро на освіту для 500 тисяч шукачів роботи, кваліфікація яких не відповідає вимогам часу.
Ще одним кроком буде перезавантаження системи навчання молоді. Олланд хоче, щоб у 2017 році до цієї системи долучилося ще півмільйона молодих французів. Держава розраховує на більшу кількість тих, хто скористається перевагами розвитку цифрових технологій і зрештою знайде роботу в цій сфері.
А щоб збільшити шанси молоді та нинішніх безробітних влаштуватися на роботу, держава надасть ще більшу підтримку малому та середньому бізнесу. Зокрема, за планом Олланда, кожна компанія, в якій працює менше 250 робітників і яка пропонуватиме новачкам тимчасовий або постійний договір працевлаштування із мінімальною або трохи більшою за мінімальну зарплатнею, одержуватиме компенсацію від держави. Таким чином, роботодавцям не доведеться сплачувати соціальні внески за нових працівників, що має заохотити їх брати на роботу більше людей.
Анонсовані заходи обійдуться французькій скарбниці у 2 мільярди євро, веде далі Monde. Єлисейський палац сподівається, що вони приведуть до зниження рівня безробіття, а також, як сказав Франсуа Олланд, оголошуючи план дій 18 січня, створення “нової економічної реальності”.
Іран: “Довіряй, але перевіряй”
Попри те, що у світі стало безпечніше після того, як можливості Ірану з виробництва ядерної зброї були обмежені, надії на стабільність у регіоні не виглядають надто певними, пише британська Independent.
Зняття санкцій стало “рідкісною доброю новиною” міжнародного масштабу на фоні політичного та економічного безладу. А відкриття країни з 80-мільйонним населенням для світу – чудовою нагодою для завоювання нового ринку.
Проте, на думку редакторського колективу видання, процес відновлення відносин і досі залишається вразливим. Про це свідчить і нещодавнє введення США нових санкцій проти Тегерану у відповідь на проведення випробувань балістичних ракет. Окрім цього, у країні продовжують порушувати права людини.
“Все це відображає гірку правду про те, що десятиліття політичних суперечок та ворожнечі не змінили реальності”, – пише газета.
Тобто, доведеться докласти ще більших зусиль, ніж до підписання історичної ядерної угоди, для того, щоб переконати Іран відігравати більш конструктивну роль у врегулюванні кризи на Близькому Сході, де країна, безумовно, має значний вплив.
На переконання Independent, підстави для надії на це існують, принаймні з огляду на те, що Тегеран вже став де-факто союзником США у боротьбі з сунітськими джихадистами з угруповання “Ісламська держава”. Хоча в той же час країна продовжує підтримувати президента Сирії Башара Асада.
Саме тому, у відносинах з Іраном варто не просто не лише “довіряти та перевіряти”, а і проявляти навіть ще більшу пильність, підсумовує видання.
“Слабкий аргумент”
Getty
Британська Daily Telegraph розкритикувала звіт організації Oxfam щодо нерівномірного розподілу багатства у світі, який було оприлюднено напередодні.
“Кожного року повторюється та сама історія: на початку січня Oxfam оприлюднює звіт, у якому заявляє, що група людей має стільки ж колективних статків, скільки і 50 % найбіднішого населення планети. Змінюється лише кількість членів цієї золотої еліти”, – пише видання в своєму редакційному коментарі.
З 2010 року ця цифра зменшилася з 388 найбільш заможних до 62 у 2015 році. Та якби Oxfam концентрувала увагу на статистиці, а не на політиці, вона б побачила, що рівень бідності протягом минулих 15 років знизився вдвічі, пише газета.
“Реальність полягає в тому, що Oxfam більше не агітує проти бідності. Вона агітує проти багатства так, немов світова економіка – це гра, у якій перемога дістається лише одному, з конкретною сумою готівки, що має бути розподілена між жителями планети Земля”, – пише Daily Telegraph.
Проте це – не так, запевняє видання. Капіталізм генерує заможність, а його плоди зараз безпрецедентними темпами допомагають людям виборсатися зі злиднів.
Щорічний звіт Oxfam має на меті присоромити всіх нас через те, що ми живемо в світі такої яскраво вираженої і вражаючої нерівності.
“Проте важить результат, а не рівність, – вважає видання. – Вдавати, ніби це не так, просто безсоромно”.
Підготували Тетяна Кирилюк, Юрій Мартиненко Служба моніторингу ВВС