29 січня виповниться 98 роки події, що увійшла в історію, як Бій під Крутами. Того дня на залізничній станції біля однойменного селища, за 130 кілометрів від Києва, кілька сотень студентів і гімназистів без воєнної підготовки, але озброєні любов’ю до України, чинили опір кількатисячній більшовицькій армії Михайла Муравйова.

У грудні 1917 року більшовицька влада оголосила війну Українській Народній Республіці і почала наступ. У січні вже захопили Харків, Полтаву, Катеринославль (Дніпропетровськ), на черзі був Київ. Ленін із Троцьким вимагали легалізувати більшовицькі військові загони на нашій території, але Україна не хотіла миритися з наступом східного агресора.

Майже сотню років тому, як і тепер, молоді хлопці встали на перешкоді неминучому. Бій під Крутами тривав кілька годин і в перебігу військових дій вирішального значення не мав. Українська армія зазнала важких втрат. Крім полеглих під час бою юнаків, були 27 полонених, які під час розстрілу співали «Ще не вмерла Україна».

Та у свідомості наступних поколінь цей бій став знаковим, символом боротьби за свободу і незалежність українського народу. Вони боролися, щоб ми перемогли! Серця нинішніх захисників так само палають вірністю і любов’ю до своєї країни, водночас зміцніла українська броня.

Слова Василя Стуса, сказані про шістдесятників, справедливо можна віднести і до патріотів, які віддали своє життя Україні: «Тільки такими синами славен народ – і нині й у віки вічні».

Вічна пам’ять Героям!

голова Донецької облдержадміністрації,

керівник обласної військово-цивільної адміністрації

Павло Жебрівський

Джерело