Яку мову вибирають заможні вінничани (дослідження) – Портал мовної…
Порівняльний аналіз діаграм засвідчує кілька тенденцій:

1) мами з родин, де фінансове забезпечення низьке, є переважно україномовними (90%), на відміну від татів (лише 67 %);

2) мами з родин, де фінансове забезпечення високе, є майже порівну україно- та російськомовними (52% та 48 % відповідно), а тати з цих самих родин більше користуються українською – 59 %. Проте загалом тати більш російськомовні, що засвідчено нами і в попередніх дослідженнях

3) школа більше впливає на російськомовних користувачів, які належать до сімей з низьким фінансовим забезпеченням (див. Діагр. 6, 7, 11): лише 7% дітей з родин із високими фінансовими доходами переходять на українську в школі, натомість 14% російськомовних дітей з сімей з низькими статками поповнюють частину україномовних респондентів. Такий перехід можна пояснити вищою конформністю дітей з низьким ФС.

4) діти з родин з середніми статками загалом є стійкішими до впливу фінансового чинника на їхню мову, що підтверджено аналізом результатів щодо конформності (див. Діагр. 12): найконформнішими виявилися діти з сімей, де високий ФС.

5) знаючи з попередніх досліджень, що мова передається по материнській лінії, можемо стверджувати, що російська мова переважно передаватиметься наступному поколінню в сім’ях з високим фінансовим забезпеченням (див. Діагр. 6), хоча відсоток російськомовних друзів опитаних респондентів співпадає з відсотком користувачів російської в цій категорії (з високим фінансовим забезпеченням) – 38 % в обох зрізах – показники однакові щодо мови спілкування в сім’ї та з друзями, що підтверджують наші попередні дослідження, тобто фактор впливу друзів є в такому віці сильнішим за фактор впливу сім’ї.

Отже, виявлений тренд підтверджує висунуту гіпотезу про залежність мови, яку обирає респондент у двомовному середовищі, від фінансового забезпечення родини. Чим вище фінансове забезпечення сім’ї, тим більша ймовірність того, що її члени користуються російською мовою.

Джерело