Референдум про членство Британії в ЄС: кому дадуть гроші на агітацію?

• 10 лютого 2016

Getty

Прем’єр-міністр Британії Девід Кемерон, як передбачається, вже за два тижні оголосить дату референдуму про членство країни в ЄС – і тоді поряд із головним питанням, “піти або залишитися”, постане й інше, лише трохи менш важливе: хто отримає державне фінансування на агітацію?

Політичні оглядачі прогнозують, що пан Кемерон офіційно оголосить про референдум вже 22 лютого, після саміту Євросоюзу 18-19 лютого, на якому лідери ЄС, ймовірно, схвалять компромісний пакет між Британією та іншими членами союзу. Референдум же, припускають аналітики, буде призначений на 23 червня.

Звичайно, британські політики і різноманітні організації бурхливо сперечаються про умови членства Британії в Євросоюзі і фактично агітують кожен за свою точку зору вже зараз, до офіційного початку кампанії, але британські закони передбачають, що у кампанії повинні бути офіційні організатори з обох боків – і за те, щоб залишитися в ЄС, і за те, щоб піти.

Хто призначить головних організаторів?

Референдуми в Британії трапляються нечасто, але їх проведення досить чітко регламентоване законом. А закон вимагає, щоб з обох сторін був призначений головний організатор кампанії (lead campaign), тобто громадське об’єднання, офіційно представляє той чи інший табір.

Наприклад, перед референдумом про незалежність Шотландії 2014 року організація “Разом краще” була офіційним організатором кампанії проти виходу зі складу Сполученого королівства, а організація “Так, Шотландія” була головним агітатором за незалежність.

Обрати головних організаторів повинна Виборча комісія Британії, яка відповідає за те, щоб вся кампанія і референдум були чесними, а сторони мали рівні можливості.

Це досить важливий і важкий вибір, тому що головні організатори отримають не тільки офіційний статус і підвищену увагу преси, а й чималі гроші.

Ціна запитання

Обидва головні організатори отримають по 600 тисяч фунтів стерлінгів як державний грант, а також право витратити на кампанію по 7 млн фунтів пожертвувань.

Крім того, їм дадуть право на ефірний час на телебаченні і радіо, на безкоштовні поштові розсилки і на безкоштовні приміщення для зборів.

Те, що у кампанії будуть головні організатори, звичайно, не означає, що іншим організаціям заборонено агітувати за або проти. Дозволено. При цьому, якщо організація зареєструється при Виборчої комісії, вона отримає право витратити на свою кампанію до 700 тисяч фунтів, розкриваючи при цьому джерела пожертвувань.

Незареєстровані при Виборчої комісії організації можуть за законом витратити на кампанію під час підготовки до референдуму до 10 тисяч фунтів.

Хто претенденти?

По один бік барикад все більш-менш зрозуміло. “З Європою Британія сильніша” (Britain Stronger In Europe) – найвпливовіша об’єднання, агітує проти виходу з Євросоюзу, і конкурентів у нього поки не що видно.

Власні кампанії обіцяють розгорнути Шотландська національна партія і лейбористи, але поки що саме ця організація на чолі з колишнім керівником компанії Marks & Spencer лордом Роузом користується найширшою підтримкою серед тих, хто вважає, що майбутнє Британії – в складі ЄС.

Getty

Кампанії за і проти виходу з ЄС фактично тривають у Британії вже давно

А ось по інший бік невидимого фронту все набагато складніше. На прихильність Виборчої комісії можуть реально претендувати одразу три організації серед тих, що агітують за вихід з ЄС.

Ще півроку тому їх було дві: “Голосуй за вихід” (Vote Leave) і “Виходимо.ЄС” (Leave.EU).

Перша – історично пов’язана з правлячою Консервативною партією: її очолює колишній канцлер казначейства в уряді консерваторів лорд Доусон. “Голосуй за вихід” виросла з організації євроскептиків “Бізнес за Британію”, яка давно виступає за перегляд відносин Лондона з Брюсселем.

При цьому заступником керівника “Голосуй за вихід” є спонсор лейбористів Джон Міллз, а крім того, організацію підтримує депутат від Партії незалежності Сполученого королівства (UKIP, ЮКІП) Дуглас Карсвелл.

“Виходимо.ЄС” створена у липні минулого року бізнесменом Арроном Бенксом, який спонсорував консерваторів, а перед минулорічними парламентськими виборами переметнувся на бік ЮКІП і став одним з її головних спонсорів. Відповідно, цю організацію підтримують насамперед політики з ЮКІП.

Відносини між цими двома групами однодумців далекі від сердечних: вони звинувачують один одного в помилковій стратегії, в нездатності домовлятися і в переслідуванні власних корисливих цілей.

Зрозумівши, що ці дві організації ніяк не можуть домовитися, частина прихильників виходу з ЄС минулого місяця створила новий альянс: Grassroots Out. Коротко перекласти цю назву, зберігши різні конотації, дуже важко, але абревіатура GO збігається з дієсловом “йти”.

GO створили депутати від правлячої Консервативної і опозиційної Лейбористської партій, а пізніше її підтримали лідер ЮКІП Найджел Фарадж, євродепутати від його партії, а також депутати парламенту від північноірландської Демократичної партії юніоністів.

Від стінки до стінки

Всі ці організації багатопартійні за складом, і це зовсім не випадково. Претендент на статус головного організатора кампанії перед референдумом повинен відповідати низці вимог, одна з них – цей альянс має представляти найрізноманітніші політичні сили і верстви суспільства.

Крім того, Виборча комісія буде оцінювати відповідність цілей претендента його деклараціям, фінансову й організаційну спроможність потенційного “головного організатора кампанії” та інші аспекти.

Всі ці вимоги описані в законі про партії, вибори і референдуми від 2000 року.

Від того, хто з боку євроскептиків виграє цей конкурс, залежить тональність майбутньої кампанії за вихід з ЄС.

Якщо переможуть “Виходимо.ЄС” або GO – то акцент в агітації, ймовірно, буде зроблений на питаннях імміграції та внутрішньої безпеки країни.

Якщо ж переможе “Голосуй за вихід”, то, за словами депутата Карсвелла, акцент зроблять на економічних вигодах від розриву з Євросоюзом.

Джерело