Чи справді електронні цигарки заважають кинути курити?

Веслі Стівенсон
BBC News

• 11 лютого 2016

Охочі кинути курити часто користуються електронними цигарками, які нібито позбавляють залежності від тютюну. Більшість експертів погоджуються, що електронні цигарки менш шкідливі, але нещодавнє дослідження усіх здивувало: за його результатами, користування електронними цигарками зменшує шанси на те, що людина кине курити.

“Електронні цигарки не допоможуть вам позбавитись шкідливої звички”, – повідомляє газета Daily Mail. Заголовок проголошує: “Курці, що користуються електронними цигарками, мають на 28% менше шансів облишити традиційне куріння”.

Новину поширили багато інших вебсайтів в усьому світі, включно з сайтом телерадіомережі CBS: “Вчені стверджують: електронні цигарки не допомагають кинути курити” – таким був їхній заголовок.

Дослідження, що спричинило цю катавасію, було проведене науковцями з Центру досліджень і контролю куріння тютюну при Каліфорнійському університеті та опубліковане в одному з журналів видавничого об’єднання Lancet – “Респіраторна медицина” (Lancet Respiratory Medicine).

Дослідження було метааналітичним – це означає, що автори проаналізували уже наявну академічну літературу на цю тему. Вони відсіяли слабші наукові роботи – наприклад, ті, де не було контрольних груп – і опрацювали 20 робіт, що лишилися.

Висновок? Курці, що користуються електронними цигарками, мають на 28% менше шансів облишити традиційне куріння, підсумував один з авторів професор Стентон Ґланц.

Висновок несподіваний – і так само несподіване число фахівців, що розкритикували це дослідження.

Getty

Одна з них – Енн Макнілл, професор Королівського коледжу (у Лондоні), яка спеціалізується на проблемі тютюнової залежності. Власне, її дослідження було включене в огляд пана Ґланца.

“Цей огляд не можна назвати науковим”, – написала вона на вебсайті Наукового медіа-центру.

“Інформація… про два дослідження, в яких я є співавтором, або не точна, або неправильно проінтерпретована… На мою думку, цим результатам не можна довіряти”, – вважає вона.

Енн Макнілл також додає: “Мене хвилюють потенційні катастрофічні наслідки цієї публікації – багато курців не робитимуть спроб облишити свою звичку і помруть, якщо переконаються з цієї статті, що електронні цигарки їм не допоможуть; але ж насправді це не так”.

Професор Пітер Хайєк, директор відділу досліджень тютюнової залежності в Інституті Вулфсона, також назвав висновки “жахливо перекрученими”.

Критики висувають три основні зауваження. По-перше, визначення поняття “електронні цигарки” дещо розмите. Існує багато їхніх різновидів – деякі ззовні дуже схожі на звичайні цигарки, інші мають ємності для рідини, що випаровується, деякі одноразові, інші ж призначені для багаторазового використання. Всі вони різняться за дозою нікотину. У багатьох же роботах, на які посилається огляд, не вказано, якими саме цигарками люди користувалися, зауважує Лінда Болд, професор охорони здоров’я з Університету Стерлінга.

По-друге, автори цитованих робіт по-різному вимірювали, як часто люди користувалися електронними цигарками.

“У деяких роботах зібрані дані про людей, які хоч раз пробували курити таку цигарку або робили це нещодавно. Це зовсім не означає, що вони робили це регулярно чи часто”, – продовжує пані Болд.

Навіть автор дослідження визнає, що у деяких випадках електронними цигарками, можливо, скористалися лише раз і з цього навряд чи можна зробити висновки про їхній вплив на подолання шкідливої звички.

Є ще одна проблема. Якщо хтось хоче дослідити, чи допомагають електронні цигарки кинути курити, логічно було б залучати лише тих учасників, котрі мають на меті кинути курити.

AFP

Роберт Вест, професор Королівського коледжу (у Лондоні) і голова наукової групи, що досліджує шляхи подолання тютюнової залежності, каже, що в аналізі об’єднано дуже різні роботи, і з них лише деякі залучали тільки тих учасників, котрі свідомо збиралися позбутися своєї звички.

“Їх змішали з дослідженнями, учасники яких просто курили електронні цигарки і не особливо прагнули кинути. Це як прирівнювати котів до собак”, – вважає пан Вест.

У деяких дослідженнях учасники мали інші причини курити електронні цигарки: наприклад, щоб отримати бажану дозу нікотину там, де звичайне куріння заборонене – в офісі чи кафе.

“Дослідження, де курці вдавалися до електронних цигарок спеціально, щоб кинути, показують стабільні результати”, – каже пан Вест, маючи на увазі два експерименти з довільним розподілом учасників по контрольних групах.

Обидва експерименти досить невеликі, а один – профінансований виробниками електронних цигарок. Дослідники поділили курців на дві групи і дали одним справжні електронні цигарки, а іншим – плацебо. В обох випадках організатори зробили висновки, загалом подібні до висновків пана Веста протягом масштабного дослідження в умовах реального життя, яке він назвав “Інструментарієм курця” (Smoking Toolkit).

Пан Вест та його асистенти спостерігають за людьми у житті, оцінюючи, наскільки ефективні різні методи звільнення від куріння, такі як нікотинові пластирі, різні медичні препарати і просто раптове припинення вжитку.

За даними цих останніх досліджень, курці електронних цигарок на 50-100% успішніші у спробах кинути курити, ніж ті, хто не користується жодними допоміжними засобами.

У своїй роботі пан Ґланц визнає, що проаналізовані ним дослідження значною мірою обмежені. Він погоджується, що їм бракує конкретизації типів електронних цигарок і частотності їхнього вжитку. Та він наполягає на правильності свого аналізу, бо каже, що врахував ці фактори.

Редакторка “Респіраторної медицини” Емма Ґрейнґер також захищає його статтю. Вона не бачить особливих проблем у цьому дослідженні та нагадує, що критичні відгуки колег – невід’ємна частина професійної дискусії.

Джерело