Сайт міжнародної експертно-журналістської групи розслідувань Bellingcat в своєму новому звіті щодо MH17 назвав імена і військові звання російських військовослужбовців, які могли бути причетні до катастрофи малайзійського “Боїнга”, збитого 17 липня 2014 року в Донецькій області.

Звіт, що має назву “MH17: Потенційні підозрювані і свідки з 53-ї зенітно-ракетної бригади”, опублікували 23 лютого.

Автори доповіді наводять дані про склад бригади і техніки, яка є на її озброєнні.

Документ з 115 сторінок підготували

англійською мовою.

Командна ієрархія

Автори звіту вважають, що відстежили весь можливий ланцюжок ухвалення рішення про пуск ракети, яка могла збити пасажирський літак, що виконував 17 липня 2014 року рейс MH17 (тоді загинули 298 пасажирів і членів екіпажу “Боїнга”).

Ці дані наводяться в п’ятому розділі звіту “Командири 53-ї зенітно-ракетної бригади”, який його автори називають найважливішим.

Названо повне ім’я командира бригади. Командира 2-го дивізіону, до складу якого могла входити пускова установка, командира батареї і екіпажів назвали по іменах і з першими літерами прізвищ.

Лейтенант, командир пускової установки “Бук” приймає рішення про пуск ракети, йдеться в доповіді. У випадку зі збитим MH-17 він ніс би більшу відповідальність, ніж оператор, який натискає на кнопку.

Лейтенант, проте, отримує вказівки від командира батареї – майора чи капітана. Тому дає вказівки командир дивізіону, підполковник, який отримує накази від командира бригади – полковника.

Список підозрюваних, представлений у вигляді ієрархічної схеми з фотографіями, іменами та посадами, не обмежується у Bellingcat чинами бригади.

Верхній ряд займають чотири фото, на яких зображені верховний головнокомандувач збройними силами Росії, міністр оборони і два його перших заступники.

Від них стрілки ведуть до командування сухопутних військ, сил ППО, командувачів округами, армією і, нарешті, власне до бригади.

Основа піраміди

Третій розділ звіту, “Солдати 53-ї зенітно-ракетної бригади”, ґрунтується на великих даних, в основному з соціальних мереж та інших відкритих джерел.

Рядові і сержанти, як строкової служби, так і контрактники, а також їх близькі і друзі залишили чимало записів і фотографій.

Власні вказівки авторів постів і прив’язка до місцевості за допомогою геолокакаціі дозволила авторам звіту припустити, що частини бригади в червні-липні (і пізніше) перебували на кордоні Росії і України і могли його перетинати.

Постійне місце дислокації бригади – Курська область.

Команда Bellingcat вважає, що в операції, яка призвела до збиття MH17, брали участь досвідчені військовослужбовці, чий термін підготовки перевищує півроку.

Записи та фотографії в соцмережах розміщували члени екіпажів пускових установок і транспортно-заряджувальних машин, водії та інші фахівці.

Свої сліди у віртуальному просторі залишили солдати-строковики з невеликими термінами служби. Вони, на думку авторів звіту Billigcat, не брали участі в операції, але можуть добре знати товаришів по службі, безпосередньо задіяних в ній.

“Московський акцент”

Звіт наводить свідчення іноземних кореспондентів, зокрема, Associated Press і ВВС. Кореспондент ВВС посилається на свідчення місцевих жителів.

В обох повідомленнях йдеться, що 17 липня 2014 року, коли впав “Боїнг”, в місті Сніжне під Донецьком перебувала пускова установка “Бук М-1”. Люди, які управляли установкою і супроводжували її, говорили російською не як місцеві жителі, а з “московським акцентом”.

Форма на них відрізнялася від тієї, яку носять бойовики на Донбасі, що воюють проти українських сил.

У звіті Bellingcat зазначається: той факт, що екіпаж говорив з “московським акцентом”, доводить його російську приналежність. “Багато сепаратистів і лідери сепаратистів – російські громадяни і теж говорять з “московським акцентом”.

Однак, йдеться далі в документі, “беручи до уваги, що Росія навряд чи передала таку складну зброю сепаратистам, які непідготовлені і не мають досвіду управління системою “Бук М1″, ймовірно, що екіпаж складався, принаймні частково, з російських солдатів і/або офіцерів”.

Немає прямих свідчень того, що солдати і офіцери 53-ї бригади входили до складу розрахунку “Бука”, який ймовірно збив MH17, вказують автори звіту. Є, однак, вказівки на те, що екіпаж разом з установкою перетнув кордон, прямуючи з Росії до України.

Можливо, продовжує Bellingcat, “сепаратистський екіпаж було надано” … відразу після перетину українського кордону, перш ніж установка рушила в бік Донецька, а особа, яка перегнала “Бук” своїм ходом на українську територію, повернулося до Росії одразу після передачі.

Знаряддя вбивства

Команда Bellingcat вважає, що відновила картину розгортання частин 53-й зенітно-ракетної бригади влітку 2014 року і назвала (ці дані вже наводилися в попередніх звітах) пускову установку, яка, ймовірно, збила “Боїнг” 17 липня 2014 року.

Дослідники вважають, що пускову установку маркуванням “3 … 2” на борту перевозилася в колоні, яка транспортувала зенітно-ракетні комплекси “Бук” з Курська до російсько-українського кордону. Це відбувалося 23-25 червня 2014 року.

Як йдеться в звіті, установка під номером “3 … 2” замінила установку “222” зі складу 2-го дивізіону бригади. Автори документа вважають, що солдати і офіцери з екіпажу під номером “222” пересіли на установку “3 … 2”.

Bellingcat вважає також встановленим, що транспортною колоною з комплексами “Бук” влітку 2014 року перевозилися ракети 9M38M1.

Раніше виробник цих ракет компанія “Алмаз-Антей” стверджувала, що така модифікація не випускається з 1999 року і всі вироби цієї серії передані закордонним замовникам.

Проте команда Bellingcat “виявила численні недавні фотознімки і відеокадри, на яких чітко видно ракети 9M38M1”.

Зокрема, на відео, що зафільмувало колону з “Буками” 23-25 червня 2014 року, зображена транспортно-заряджувальна машина, яка перевозить саме такі ракети.

Засновник Bellingcat Еліот Хіггінс ще на початку січня повідомив Російській службі Бі-бі-сі, що звіт

передано для вивчення у голландську прокуратуру.

Зокрема, слідчим передали список з 20 імен російських військових, які, як вважає група, можуть бути причетні до збиття малайзійського “Боїнга”.

Робота Bellingcat

Експертно-журналістська група Bellingcat проводить свої розслідування на підставі загальнодоступних даних – записів у соціальних мережах, фотографій і відео, які публікують користувачі інтернету.

Вони також використовують метод геолокації, визначаючи місце знаходження того чи іншого об’єкта за точками з відомими координатами, які є на одному знімку з об’єктом.

Спочатку Еліот Хіггінс вивчав ситуацію в Сирії, але з початком конфлікту на сході України почав перевіряти інформацію про присутність там російських військових.

Катастрофа малайзійського “Боїнга” стала ще одним великим розслідуванням, яке проводить Bellingcat.

На результати роботи Bellingcat часто посилаються політики, результати її роботи цитують світові ЗМІ.

Разом з тим, їхні методи щонайменше одного разу

піддавалися критиці з боку експертів.

Міністерство оборони Росії традиційно називає висновки міжнародних експертів та журналістів бездоказовими і непереконливими.

ВВС також не має можливості незалежно підтвердити або спростувати висновки дослідницької групи.

З проханням прокоментувати відомості, що є в новій доповіді Bellingcat, Російська служби Бі-бі-сі звернулася до міністерства оборони РФ і до командування 53-й бригади. На момент публікації цієї статті відповіді отримані не були.

Голландська доповідь

13 жовтня 2015 року Рада безпеки Нідерландів з розслідування причин і наслідків аварій і катастроф представила фінальну

доповідь про катастрофу літака Malaysia Airlines MH17.

У ній йшлося, що причиною катастрофи стала ракета “Бук”, що вибухнула зліва від кабіни пілотів. Однак, висновків про те, хто міг випустити цю ракету, зроблено не було.

Експерти лише окреслили територію у 320 квадратних кілометрів, звідки могла бути запущена ракета. У цьому районі є селище Сніжне, з району якого, за версією Bellingcat, запустили ракету, що збила “Боїнг”.

Незабаром після голландської доповіді російський оборонний концерн “Алмаз-Антей” (виробник систем “Бук”) зібрав прес-конференцію, на якій представив результати

власного розслідування обставин катастрофи.

За версією концерну, пуск ракети проводився з району на південь від села Зарощенське, яке в момент катастрофи перебувало під контролем українських військових. На цій підставі фахівці “Антея” стверджували, що ракету запустили українські військові.

Джерело