“Народна армія” Українська оборонна промисловість подолала критичну залежність від Росії. ІнфографікаЗа даними ДК «Укроборонпром»,
"Народна армія"
Українська оборонна промисловість подолала критичну залежність від Росії. Інфографіка
За даними ДК «Укроборонпром», нині найменша потреба в імпортозаміщенні у ракетно-космічній галузі — 4%, а найбільша — в авіабудуванні — 50%. Найскладнішим залишається питання заміщення російських компонентів до літаків «Антонов»
Протягом усіх років існування незалежної України і, зрозуміло, з початком військової агресії РФ на Донбасі вітчизняний оборонно-промисловий комплекс мав величезну залежність від російських комплектуючих. У Кремлі про це добре знали і тому почували себе доволі комфортно, бо вірили в те, що українським підприємствам не вдасться виробляти озброєння та військову техніку самотужки. А отже українцям не буде чим оборонятися від окупаційних військ. Проте «експерти» північного сусіда сильно прорахувалися.
Дійсно, ще кілька років тому на вітчизняних підприємствах в умовах повного розриву будь-яких зв’язків із РФ довелося шукати можливі шляхи вирішення проблем із поставками та виробництвом комплектуючих. Частково деталі закуповувалися в лояльних до України державах, які колись були в складі СРСР і мають значні запаси компонентів ОВТ до радянської техніки. Серед таких країн Польща, Чехія, Грузія, Білорусія тощо. Звісно, таке вирішення питань було тимчасовим, і в середньостроковій перспективі можливості заміщення із залученням третіх країн рано чи пізно вичерпаються. Власне тому українським підприємствам довелося робити вибір — виробляти принципово нову техніку або освоїти і випускати власні комплектуючі до ОВТ. І з цими викликами наша «оборонка» справилася в рекордно короткі строки.
Лише за минулий рік українським заводам вдалося зробити здавалося б неможливе — подолати критичну залежність від російських комплектуючих для нашого ОВТ, яка, до речі, складала значну частку у вітчизняному ОПК. Про це розповіли в ДК «Укроборонпром». Підприємствам концерну вдалося виконати всі зобов’язання відповідно до державного замовлення та поставити до війська визначену кількість зброї й техніки.
Генеральний директор ДК «Укроборонпром» Роман Романов зазначив, що в першій половині 2015 року перед українськими підприємствами було сформульовано чітке завдання — максимально швидко здійснити імпортозаміщення. При цьому державні кошти на його виконання не залучалися. За власний рахунок підприємствам вдалося розширити номенклатуру комплектуючих, які раніше постачали з РФ.
Як приклад, керівник концерну навів ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова». Так, за 2015 рік підприємству вдалося замістити 92,2% імпортних комплектуючих. Роман Романов розповів, що із 52 компонентів для БТР-4, які підлягали імпортозаміщенню, вдалося вирішити питання по 48-ми позиціях, для БТР-3 — з 80 вдалося розпочати виробництво 73, ТБКМ «Дозор-Б» — з 49 — 45, БМ «Оплот» — зі 140 найменувань — 130. Загалом на підприємстві вдалося замістити 296 комплектуючих з 321.
І хоча досягнення «оборонки» в цьому напрямі значні, проте проблема до кінця не вирішена. За даними ДК «Укроборонпром», потреба в імпортозаміщенні за галузями промисловості на сьогодні становить близько 8 тисяч номенклатурних позицій: бронетанкова галузь — 11%, радіоелектронна — 5,6%, ракетно-космічна — 4%, авіабудування — 50%, чорна та кольорова металургія — 5%, підшипники — 4% тощо.
За словами Романа Романова, нині найболючішим залишається питання заміщення російських компонентів до літаків «Антонов». «Техніка була спроектована таким чином, щоб 50% комплектуючих надходили з Російської Федерації. Замінити їх за один день неможливо. З нашими партнерами проведена робота, і вже вносяться зміни в конструкторську документацію, щоб була можливість використовувати компоненти наших нових партнерів у літаках «Антонов», — розповів керівник ДК «Укроборонпром», і пообіцяв: — У найближчій перспективі ми побачимо продукцію, яка буде повністю незалежною від Росії».
Слід додати, що, зважаючи на темпи розвитку вітчизняного ОПК, реалізація Концепції Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2020 року може бути цілком успішною. В такому випадку вдасться створювати новітню зброю та техніку відповідно до стандартів НАТО та зайняти провідне місце на міжнародному ринку озброєнь.
Микола ФЕДОРКІВ
https://www.facebook.com/narodna.armiya/posts/8510208..