БУДЬ-ЩО-БУДЬ (незважаючи на будь-які труднощі, обов’язково, неодмінно):
“Але сьогодні – кров з носа! він повинен бути в Сколе й зустрітися з Бойцуном (Куртяк, Бескиди, 1983, с. 106): За останній місяць не видали Райкові в пору жалування, а гроші – хоч кров з носа – треба послати синові в гімназію (Васильченко, 1, 1959, с. 143); В тій хаті чоловік шкрябається в голову, наче хоче вишкрябати з неї ту подать, що так міцно засіла йому в голову. Хоч трісни, а дай (Коцюбинський, 1, 1961, с. 311); Не йме віри вражий пан. – Давай, хоч з коліна вилупи, хоч з землі викопай, хоч украдь, – каже (Нечуй-Левицький, 1, 1965, с. 114); Вона викинула наперед себе руки, ніби за всяк ціну мала спитати Гайдамаку (Бойко, Маки червоні, 1983, с. 59); – Іван повинен вчитися щоб там не було (Колесник, Терен на шляху, 1975, с 20).”

Джерело