Адель в ролі хедлайнера Glastonbury, сучасні російські письменники, нова історія “Зоряних війн” та “ренесанс” подкастів – про це у огляді преси про культуру.

Адель і Glastonbury

Cпівачку Адель обрали хедлайнером музичного фестивалю Glastonbury. Це дало надію всім, хто хоче бачити на сцені більше жінок, але чи можна говорити про гендерну рівність на головних британських фестивалях? Independent вважає, що радіти зарано.

“Минулого року рудоволоса Флоренс Уелч показала себе гідною заміною Foo Fighters, що випали з лайн-апу в останній момент, але мало хто усвідомив, що це була перша жінка-хедлайнер в цьому столітті”, – констатує видання і наголошує, що 86% учасників 12-ти головних британських музичних фестивалів – чоловіки. Представників сильної статі минулого року нарахували більше 2 тис., а жінок – лише 270.

Цього року ситуація змінилася, але не значно.

“Із найпопулярніших виконавців до Адель приєднаються лише PJ Harvey, Grimes, Еллі Голдінг та Енні Мак, що не надто краще, ніж Florence + the Machine, Мері Джей Блайдж, Палома Фейт, Кортні Барнетт та Патті Сміт, які виступали на сцені “Піраміда” минулого року”, – зазначає видання.

Ще більш невтішна ситуація на інших музичних подіях Великої Британії. Тому говорити про досягнення гендерної рівності на таких подіях зарано, попереджає Independent.

Увага до сучасної літератури

Звернути увагу на цікавих сучасних російськомовних письменників – з таким закликом до своїх читачів звертається Guardian.

Прикро, що самі росіяни все ще віддають перевагу класикам, вважає видання.

За результатами опитувань, у списку найбільш шанованих ними авторів переважно класики – Лев Толстой, Федір Достоєвський, Антон Чехов та Олександр Пушкін.

Із сучасних авторів в список потрапив лише Борис Акунін.

На думку видання, настав час покласти край цій тенденції і згадати про цілу армію “оригінальних, інтригуючих та сучасних” письменників, серед яких Людмила Уліцька, Марина Степнова, Володимир Сорокін, Олег Павлов та Віктор Пелевін.

Ще одна особливість росіян: вони віддають перевагу таким письменникам як Максим Горький, а не “письменникам-дисидентам” на кшталт Платонова, Буніна та Довлатова.

“Ми можемо побачити в цьому схильність російського суспільства до творів мистецтва, в яких немає політичних суперечностей”, – цитує видання Анну Гуніну, яка є одним з перекладачів книги “Чорнобильська молитва” володарки Нобелівської премії Світлани Алексієвич.

“Постмодерністські твори із густими заростями образів або жорстокою завуальованою сатирою можуть задовольнити літературних критиків, але навряд чи приваблять багато міжнародних читачів”, – констатує Guardian і додає, що в “еру Путіна” читачі, які хочуть чогось оригінального, мають бути “сміливими та допитливими”.

Нові герої “далекої галактики”

Не встигли прихильники “Зоряних війн” оговтатися від сьомого епізоду знаменитої кіносаги, що вийшла наприкінці минулого року, коли їх вже спокушають новою частиною.

Цього тижня у мережі з’явився перший трейлер картини “Вигнанець: Історія Зоряних війн”, яка вийде на екрани у грудні, розповідає Daily Mail.

Як повідомляє газета, фільм є спін-офом, тобто окремою стрічкою, яка має лише опосередкований зв’язок із вже знайомими глядачам сюжетами.

Втім, у “Вигнанці” можна простежити паралелі з подіями “Нової надії” – четвертого епізоду франшизи, який побачив світ у далекому 1977 році.

“Вигнанець” розповідає історію повстанців, які об’єднуються, щоб викрасти плани імперської “Зірки смерті”. Це перегукується з першими кадрами “Нової надії”, де принцеса Лея ховає документи всередині робота R2-D2 перед арештом.

Як пише Daily Mail, картина познайомить глядачів з новими героями – їх грають Фелісіті Джонс, Дієго Луна, Бен Мендельсон та володар премії “Оскар” Форест Уітакер. У трейлері можна побачити і славетного Дарта Вейдера. Джонс грає головну героїню на ім’я Джин Ерсо.

“Фани одразу ж почали обговорювати новий трейлер у соцмережах, намагаючись здогадатись, хто є героями і як вони вкладаються у всесвіт “Зоряних війн”. Багато хто одразу сказав, що Джин Ерсо може бути матір’ю Рей, героїні “Пробудження сили”, – резюмує Daily Mail.

“Ренесанс” подкастів

Подкасти переживають справжній ренесанс. Як пише The Economist, такої популярності вони не мали з моменту свого виникнення у 2001 році.

Саме тоді в інтернеті з’явилися перші аудіофайли, подібні до радіопрограм та доступні для завантаження або прослуховування онлайн.

Прикладом безпрецедентної популярності може послужити хоча б подкаст “Серіал”, в якому розповідаються правдиві історії з американського життя. Наприклад, розслідування резонансних злочинів.

Як розповідає тижневик, восени 2014 року цей подкаст побив рекорд сервісу iTunes – найшвидше досяг показника у 5 млн завантажень.

Тренд підтверджується й іншими даними, додає The Economist. Так, видання Financial Times оголосило, що його подкасти, які виходять у більш як десяти серіях, завантажили у 2015 році майже 45 млн разів.

Газета New York Times також пропонує нові серії. Зокрема, “Сучасну любов”, яка по суті є аудіоверсією популярної колонки про кохання та стосунки.

Однією з причин такого “ренесансу” тижневик називає технологічний прогрес та зацікавленість рекламодавців.

“Популярність смартфонів із швидким інтернетом та доступність безкоштовного Wi-Fi означають, що подкасти стало значно легше завантажувати та слухати”, – пише тижневик.

“Їх переважно слухають водії – а це зазвичай дуже захоплені слухачі. До того ж, ця демографічна група приваблює рекламодавців”.

Огляд підготувала Яна Люшневська, Служба моніторингу BBC.

What’s wrong with the BBC? This entry passed through the Full-Text RSS service – if this is your content and you’re reading it on someone else’s site, please read the FAQ at fivefilters.org/content-only/faq.php#publishers.

Джерело