Європейська комісія надасть умовне схвалення рішенню про безвізовий режим до країн шенгенської зони для громадян Туреччини, повідомляють джерела ВВС.

З одного боку, рішення про запровадження безвізового режиму для Туреччини є частиною домовленості між Брюсселем і Анкарою: у її рамках Туреччина погодилася приймати назад мігрантів, які нелегально прибули з її території до Греції.

З іншого, Туреччина все одно повинна буде виконати умови Євросоюзу, а “безвізову угоду” ще мають схвалити Європейський парламент та окремі країни-члени ЄС.

У ЄС побоюються, що у разі, якщо угода про безвізовий режим не набуде чинності, Туреччина не контролюватиме міграцію до ЄС.

Значний приплив мігрантів та біженців з Туреччини та північної Африки до європейських країн викликав політичну кризу у низці країн ЄС.

Очікується, що остаточну заяву з цього питання Єврокомісія оприлюднить у середу.

Умовне схвалення

Європейський кореспондент ВВС Катя Адлер каже, що у разі, якщо Єврокомісія в середу запропонує запровадежння безвізового режиму для Туреччини, це буде зроблено з великою неохотою.

Зазвичай, каже вона, ЄС вимагає від країни, яка претендує на безвізовий режим для своїх громадян, дотримання принципів свободи слова, забезпечення незалежності судів та змін в антитерористичному законодавстві, аби ефективно захищати права меншин.

На даний момент, продовжує вона, Туреччина навряд чи відповідає цим вимогам. Анкара придушує опозицію, застосовуючи радше автократичні, ніж демократичні методи.

З іншого боку, виборці дедалі сильніше тиснуть на Єврокомісію та уряди більшості країн ЄС, аби ті вирішили міграційну кризу.

Джерела в Єврокомісії кажуть, що вона схвалить пропозицію про запровадження безвізового режиму з Туреччиною, але при цьому Анкарі повідомлять про умови, які вона повинна буде виконати для того, аби рішення про безвізовий режим остаточно набрало чинності, резюмує Катя Адлер.

“Найкращий приклад”

Відповідно до угоди, укладеної між Туреччиною і ЄС, з 20 березня мігранти, які прибувають до Європи з території Туреччини, будуть відправлені назад у разі, якщо вони не звернуться за політичним притулком, або ж якщо їм відмовлять у наданні такого притулку.

В обмін на кожного громадянина Сирії, повернутого до Туреччини, ЄС згоден прийняти одного сирійського біженця, що знаходиться в Туреччині.

Правозахисники сумніваються в законності такої схеми і кажуть, що Туреччину не можна назвати безпечною країною для депортованих біженців.

Згідно з цією ж угодою, до 4 травня Анкара повинна виконати 72 умови для того, щоб візи були скасовані до кінця червня. За словами дипломатів, невиконаними залишилися менше десятка з цього переліку.

Разом з тим, прем’єр-міністр Туреччини Ахмед Давутоглу заявив, що його країна виконала всі свої зобов’язання в рамках цієї угоди, і назвав “життєво важливим” питання про безвізовий режим з країнами шенгенської зони.

У квітні голова Європейської ради Дональд Туск заявив, що угода між ЄС та Туреччиною вже почала приносити результати і, незважаючи на критику правозахисників, назвав турецький уряд “найкращим прикладом того, як слід поводитися з біженцями”.

What’s wrong with the BBC? This entry passed through the Full-Text RSS service – if this is your content and you’re reading it on someone else’s site, please read the FAQ at fivefilters.org/content-only/faq.php#publishers.

Джерело