Україна почала боротьбу за кримських абітурієнтів

Вступна кампанія для абітурієнтів з Криму цього року буде відрізнятись від минулорічної. Міністерство освіти знайшло компромісні рішення, які відкривають двері вишів країни для випускників шкіл з окупованих територій. Громадське.Крим з’ясувало, що змінилось у правилах вступу, як отримати український атестат про шкільну освіту та як бути, якщо на руках – лише російський документ.

Міносвіти: привабити кримчан
Україна не визнає жодних документів, виданих на півострові, в тому числі й освітні – атестати та дипломи. У 2014 році заміна атестатів, виданих у Криму відбувалась автоматично. У 2015 році цей процес ускладнився. В Міносвіти почали впроваджувати програми дистанційного навчання та можливості отримання українського атестату. Так з’явились школи з дистанційною освітою. Цьогоріч, окрім спрощеної процедури отримання українського документу про освіту, в Україні запроваджуються квоти на навчання кримчан у вишах:

«Ми розуміємо, що це діти, які останніх два роки навчаються за іншими програмами. Вони не вивчали українську мову, принаймні в такій кількості як інші українські вступники, історію України, літературу, українознавчий блок. Очевидно, що змагатися з іншими абітурієнтами в іспитах вони не можуть. Але вони матимуть преференції у вигляді надання квоти і можливість здавати чи вступні іспити чи ЗНО» — зазначила перший заступник Міністра освіти Інна Совсун.

За словами Інни Совсун, якщо порівнювати кількість зареєстрованих школярів з Донбасу та Криму, то попит на навчання в українських університетах серед кримчан менший. І на це є об’єктивні причини: політичний аспект – це проблеми з визнанням документів, складнощі в наданні української світи безпосередньо на окупованій території, фінансові можливості України для запровадження та збільшення кількості бюджетних місць. В останньому питанні, конкурувати з російською освітою Україна не може.

«Російській Федерації простіше — вони не зважають на диплом, атестат кримський. Для них це законний атестат і вони його приймають. Україна не може цього робити з політичних міркувань. Тут апріорі ми не можемо бути в однакових умовах і змагатись з Російською Федерацією. Мені здається, це політичне питання» — зазначила Совсун.

Щоправда, за словами заступниці міністра освіти, за два роки випускники кримських університетів відчули проблеми з визнанням документів, які визнаються лише на території Росії. У зв’язку з цим збільшилась зацікавленість в отриманні саме українських документів.

«Те, що документ буде виглядати типово, як російський диплом, не робить його документом, з яким вони зможуть працювати. Наприклад, як моряки, у яких є можливість гарного працевлаштування, але їм необхідне міжнародне посвідчення моряка, яке видається на основі документа про освіту, законного документа. Коли люди це побачили, це посилило їхнє бажання приїздити в Україну навчатися» — розповіла заступниця міністра освіти.

Жити в Криму, навчатись в українській школі

Для дітей, які не виїхали з анексованого Криму, практично в кожній українській області працюють школи з дистанційного навчання або екстернату. Механізм навчання досить простий – батьки школяра мають оформити заявку та відправити документи до обраної школи. Після реєстрації дитина отримує доступ до свого онлайн-профілю та щодня виконує домашні завдання в електронній системі. На спеціально розроблених сайтах шкіл є усі предмети, які викладаються у звичайних школах. Є курс лекцій з домашніми завданнями, автоматизована перевірка, класний журнал, і навіть загальний чат для спілкування із однокласниками. Періодично, відбуваються скайп-зустрічі вчителя з школярем для усної перевірки рівня його знань.

В одному із освітніх закладів, де вдалось побувати Громадському, сьогодні навчається 40 учнів із Криму. За словами директорки київської дистанційної школи Ольги Білодід, у сьогоднішній ситуації яка склалась в Криму, постала нова проблема – періодична відсутність електроенергії та Інтернету:

«Часто вони не мають можливості приїжджати до нас тоді коли на те є потреба. Є обмеженість та вакуум. Не завжди є зв’язок у нас з ними, у них з нами. Наш формат – постійний контакт через Інтернет. Не завжди є Інтернет».

Цікаво, що деяким школярам доводиться навчатись одразу у двох школах – в російський на території анексованого Криму, та дистанційно – в українській. За словами викладачів, незважаючи на такі умови, діти гідно здають іспити з української мови та літератури, а також з історії України.

Не пройшов екстернат та дистанційне навчання – заповни освітню декларацію

Одна з освітніх інновацій, яку досить довго проштовхувала кримська громада на материковій Україні, та яка ще більше спростить вступ до українського університету, — запровадження освітньої декларації. Ця норма вже узгоджена із Міносвіти, розповідає кримчанка, координатор освітніх програм Центру «Альменда» Валентина Потапова:

«З Криму хлине потік людей. Система спроститься ще більше. Діти, які проживають у селах та не мають доступу до Інтернету та можливості виїжджати, аби навчатись екстернатно, все одно зможуть отримати доступ до вищої освіти на материку. Школяр має заповнити освітню декларацію, в якій він впсує усі предмети, які вивчав у Криму. Поруч — оцінку, яку учень отримав в кримській школі. Ця декларація буде переводитись у форматі – атестований або не атестований. Дитина ж має здати Державну підсумкову атестацію і після цього отримує атестат українського зразка. Для цього буде виділено 7 освітніх центрів, вони будуть відкриті при 7 університетах України», — каже Потапова.

Таким чином учні з Криму матимуть документ з перерахуванням предметів без оцінок, але з позначкою «зараховано». Також їм доведеться скласти залік з української мови та літератури, а також історії України.

За проектом освітньої декларації, який днями має бути ухвалений і, можливо, запрацює до 11 липня, до роботи підключиться кілька вишів, одним з яких стане Таврійський національний університет. До анексії це був головний виш Криму, але у 2014-ому так звана влада анексованого півострова перетворила його на Кримський федеральний університет. Значна кількість викладачів переїхали на материкову Україну, і тепер відроджують цей виш у столиці. Очільник університету Володимир Казарін розповів про особливості роботи ТНУ у Києві.

Таврійський національний університет — кримський виш на материку

Хто і як зможе вступити до ТНУ?
Вищезазначені зміни, які Міносвіти запровадило після консультацій із кримськими громадськими організаціями та фахівцями Таврійського університету – має надати Україні козирі у боротьбі за розуми кримської молоді. Через невизнання офіційним Києвом освітніх документів, виданих у анексованому Криму 2015-го року в виші України вступило менше трьох сотень кримчан. Відтепер же, завдяки «освітнім деклараціям» потенційний абітурієнт, матиме можливість вступити до того ж Таврійського національного університету, навіть якщо не здавав ЗНО та не вчився дистанційно в українській школі. ЗНО замінять вступними іспитами.

«Комісія, яка буде приймати документи, буде складати цю декларацію освітню. І ця декларація українського зразка – вона стане документом, що дозволяє йому спокійно вступати до вишу чи переводиться до вишу. Тепер університети, які будуть декларації приймати, будуть робити це на підставі вступних іспитів» — каже Казарін.

Крім того, у ТНУ зможуть поновитись ті студенти, які починали вчитись у цьому виші у Сімферополі, та не закінчили навчання. Їм зараховуватимуть курси, які вони закінчили за українськими програмами до анексії. Аби вони могли надолужити пропущений матеріал – матимуть до року на перездачу іспитів.

Яким буде університет?
Вже восени ТНУ розпочне роботу як повноцінний вищий навчальний заклад у столиці України. Більшість викладачів — колишні кримські професори та доценти. Зміниться і сама концепція вишу – розказує ректор ТНУ Володимир Казарін:

«Основу складатимуть крымські викладачі, які перебралися на материкову Україну із самого початку. Це найбільш активні, креативні та творчі викладачі. У нас велика кількість заяв від українських викладачів з різних вишів, які хоуть працювати у нашому університеті. Тож ми обираємо найбільш яскравих, кваліфікованих та помітних в науковому середовищі фахівців та вчених. І ми беремо викладачів із інших країн Європи та світу».

За словами Казаріна, нова концепція ТНУ передбачає, що він буде максимально використовувати он-лайн технології навчання, зокрема, дистанційні завдання для студентів, віртуальні бібліотеки та скайп-конференції із провідними світовими викладачами.

Втім, головний кримьский університет України не буде суто віртуальним. Охочі зможуть вчитись і на за стаціонарною формою. Вже закінчується оформлення документів на три приміщення у столиці, де розмістять майбутні факультети. А якщо охочих буде багато, то можливе розширення ще на два корпуси. Ще кілька цікавих деталей – під час навчання студент зможе, за бажанням, проходити не один, а одразу кілька курсів.

«Студент всередині університету, вступивши на один факультет, має повне право вчитись паралельно на інших факультетах. Пішли ви на філологічний факультет – можете згодом паралельно вчитися на юридичному, на психології, на економіці, менеджменті чи географії. Крім того, за студентом зберігається право вільно переводитись до будь-якого іншого вишу» — розповідає ректор Таврійського національного університету Володимир Казарін.

Також, за його словами, вже є домовленості із закордонними вишами – про синхронізацію навчальних програм – тоді в перспективі випускники зможуть закінчувати ТНУ одразу із кількома дипломами.

Сподівання на краще

І Володимир Казарін, і Валентина Потапова налаштовані оптимістично. За інформацією освітннього Центру «Альменда», у 2015 році стати студентом в Україні пощастило лише 293 кримчанам. Цього ж року, за попередніми даними, ця цифра може перевищити 2000. Звісно ж, за умов прийняття нових документів та спрощеної процедури визнання документів.

«Якщо до 11 липня ми приймемо всі документи, ми зможемо витягнути на навчання більше дітей» — зазначила Валентина Потапова.
http://hromadske.ua/posts/ukraina-pochala-borotbu-za-..3:504:215:15
3:504:215:15

Джерело