Чи є у Трампа реальні шанси на перемогу?
Володимир Козловський
Російська служба Бі-бі-сі, Нью-Йорк
Наприкінці травня опитування показують, що Дональд Трамп або наганяє Гілларі Клінтон, або вже навіть дещо її випереджає.
Скептики наголошують, що загальні вибори пройдуть 8 листопада, тож нинішні опитування мало про що кажуть.
Наприклад, у червні 1992 року опитування обіцяли перемогу мільярдерові Россу Перо. У червні 1988-го одне опитування передбачило перемогу демократа Майкла Дукакіса. Зараз їхні імена невідомі більшості американців.
Але преса сприймає ривок Трампа як набат, що сповіщає: забудовник, якого не так давно сприймали як блазня горохового, має реальний шанс стати президентом. Утім, багато обізнаних людей кажуть, що навряд чи.
По-перше, демократи давно мають апріорну перевагу на президентських виборах. Річ у тім, що американці голосують не за президента, а за колегію виборників, у якій зараз 538 членів: 435 членів Палати представників і 100 сенаторів, плюс два конгресмени і один сенатор, яких мав би округ Колумбія, якби вважався окремим штатом.
Нехитра арифметика
Батьки-засновники США побоювалися прямої демократії, передбачаючи, що рано чи пізно вона призведе до “тиранії більшості”, як висловлювався автор знаменитої “Демократії в Америці” Алексіс де Токвіль. Тому вони вважали за краще демократію опосередковану, коли на шляху у шаленства натовпу встануть мудрі громадяни, об’єднані в колегії виборників.
Насправді виборники – це давно лояльні партійці, які просто ратифікують результати голосування. Для перемоги необхідно набрати в колегії 270 голосів.
На всіх виборах від 1992 до 2012 року кандидат у президенти від демократів перемагав у 18 штатах та окрузі Колумбія. Загалом ця політсила має 242 виборники.
Республіканець, з іншого боку, на останніх шести виборах незмінно перемагав лише у 13 штатах. Тож у республіканців усього 102 виборники.
Це означає, що для отримання бажаних 270 голосів Трампу потрібно напружитися значно більше, ніж Гілларі Клінтон, яка вступає у бій з величезною перевагою. Якщо все йтиме так, як в останні десятиліття, то Гілларі почне єдиноборство з Трампом, маючи перевагу у 242 виборники.
Для того щоб набрати заповітні 270, їй достатньо буде перемогти у Флориді, у якій 29 виборників, тобто на одного більше, ніж потрібно їй для перемоги.
Професор Університету Віргінії Ларрі Сабато, чиї прогнози високо котируються, раніше говорив, що, за його підрахунками, цього року у демократів намічається перевага у штатах, що мають загалом 247 вибірників. У республіканців – явна перевага у штатах, що мають 206.
Ще шість штатів можуть хитнутися в будь-який бік, казав раніше Сабато. У них у сукупності – 85 вибірників.
Зараз же Сабато не бачить штатів, які вагаються. На його погляд, Гілларі майже напевно дістануться 347 вибірників, а Трампу – лише 191. Це повний розгром.
У такому ж дусі висловлюється респектабельний Cook Political Report, за підрахунками якого демократці зараз світять десь 304 виборники, а республіканцю – всього 190, і лише 44 “висять в повітрі”.
Жертва міжусобиць
Перемогу Гілларі обіцяє і зазвичай дуже надійна модель компанії Moody Analytics, яка ще в липні минулого року передбачила, що вибори виграє демократ, і відтоді трималася цього прогнозу.
Модель правильно передбачала переможця президентських перегонів від 1980 року і мала 90-відсотковий успіх у прогнозуванні виборів на рівні штатів.
Як пише в ліберальній Boston Globe оглядач Майкл Коен, демократам не потрібно панікувати з приводу опитувань, які показують, що Трамп зрівнявся з Гілларі чи навіть вирвався трохи вперед.
Річ у тім, що у республіканців обранець партії визначився ще 3 травня, коли Трамп розгромив Теда Круза і Джона Кейсіка в Індіані, а демократів, як і раніше, роздирає міжусобиця.
Тому республіканці зараз гуртуються навколо свого єдиного прапороносця, а демократи – поки ні.
Голосувати за Трампа зараз закликають навіть дехто з його затятих вчорашніх критиків. Сенатор Ліндсі Грем, наприклад, якийсь час був суперником Трампа на виборчих перегонах і ще тижнів зо три тому категорично заявляв, що совість не дозволить йому того підтримати. Зараз він уже закликає консервативних спонсорів давати Трампу гроші на вибори.
До останнього часу кампанія коштувала Трампу небагато, бо він особливо на неї не витрачався і покладався на безкоштовну пресу, яка задарма висвітлювала кожне його слово – бо воно давало їй рейтинги. Це дозволяло йому не просити грошей і гордо заявляти, що його не купиш. Але зараз перегони вступають у новий етап, і Трамп змушений шукати спонсорів.
Цілком імовірно, що коли Гілларі нарешті стане офіційною обраницею Демократичної партії, її рейтинг також піде вгору.
Республіканці розраховують на те, що частина прихильників соціаліста Берні Сандерса в кінцевому підсумку висловиться не за Гілларі, а за Трампа. І справді, за опитуванням New York Times, до 28% із них кажуть, що не збираються голосувати в листопаді за Гілларі.
Але Коен впевнено передбачає, що в результаті більшість із них любісінько віддадуть голоси Гілларі. У квітні 2008 року, коли Гілларі боролася на праймеріз з Обамою, 35% її прихильників божилися, що якщо партія висуне його, то в листопаді вони проголосують за республіканця Джона Маккейна.
У підсумку, однак, переважна більшість віддала голоси Обамі.
Головні американські партії не видають партквитки і не збирають партвнески, але партійна лояльність у США досить сильна, і в листопаді перебіжчиків може виявитися небагато.
Останнє опитування телеканалу Fox News малює Трампу досить безрадісну картину. Він веде перед серед білих виборців із перевагою в 24 очки. Але перевага Гілларі серед чорношкірих сягає 83%, а серед латиноамериканців – 39%.
Фаворитів ріднить вражаючий дефіцит популярності. Лише 40% опитаних сказали, що Трамп – чесна людина. 57% чесним його не вважають. Гілларі зуміла обійти його і тут: її вважає чесною 31% респондентів проти 66%.
Вищесказане не означає, втім, що в листопаді Трамп неодмінно програє. Рік тому ніхто не міг передбачити, що він стане обранцем своєї партії. Нинішні виборчі перегони дивовижні і разюче непередбачувані. Але поки ставити на Трампа нелегко.