Washington Post: Трамп не зміниться
Яким буде Дональд Трамп, якщо стане президентом США, чому в Україні розгорнулася “війна проти журналістики”, яке місто стало “кокаїновою столицею Європи”? Про це та більше – в огляді західних медіа.
Майбутнє Трампа
Дональд Трамп не зміниться після виборів. Дарма його колеги у Республіканській партії на це сподіваються. Такий висновок редакторської статті Washington Post, у якій автори розмірковують про можливу перемогу мільярдера в президентській гонці.
“Республіканські лідери кажуть нам та, напевно, самим собі, що їхній кандидат стане більш розважливим, якщо отримає контроль над міністерством юстиції, ФБР, американськими військовими та кодами до ядерних систем”, – пише видання.
Газета цитує сенатора Мітча Макконела, який зазначає, що у Білому домі Дональда Трампа оточуватимуть люди, які підкажуть йому, що та як робити, адже президентство – “це не виступи перед великою аудиторією та розважання людей”.
Погрози та перехід на особисте мають мало спільного з відданістю демократіїWashington Post
“Він розумна людина, я думаю, він все зрозуміє”, – каже пан Макконел.
Проте видання скептично ставиться до такої позиції та цитує відповідь мільярдера на питання журналіста щодо стилю управління, за умови приходу до влади: “Так, все буде так само”.
Газета згадує про неприємні коментарі Дональда Трампа на адресу кореспондентів, звинувачення преси у наклепі та нападки на суддів.
“Погрози та перехід на особисте мають мало спільного з відданістю демократії”, – пише Washington Post.
Автори запитують: “Якщо він зараз цькує суддю, який веде справу щодо його бізнесу, про яку повагу до розподілу владних повноважень може йти мова, якщо він стане президентом?”
Українська “війна проти журналістики”
Українські високопосадовці перешкоджають розвитку журналістської культури, розділяючи представників ЗМІ на тих, хто підтримує чинну владу, та тих, хто виступає проти неї. Таку думку в International New York Times висловив журналіст Йен Бейтсон.
Свого часу він висвітлював катастрофу малазійського Боїнга МН17 на Донбасі та потрапив до переліку акредитованих журналістів, які співпрацюють з агресором, від сайту “Миротворець”.
За словами пана Бейтсона, підтримка деякими з українських політиків авторів “Миротворця” створює “небезпечний прецедент” для України, який автор називає “війною проти журналістики”.
Він каже, що разом з чотирма тисячами журналістів, які потрапили до списку за акредитації у представників сепаратистів, став “поплічником терористів” через те, що виконував свою роботу.
“На тлі того, як корупція та кумівство загрожують надії української революції, журналістам кажуть, що вони допомагають ворогу просто тим, що виконують свою роботу”, – нарікає Йен Бейтсон.
Україна не має жертвувати свободою преси у боротьбі за перемогу у війніЙен Бейтсон, International New York Times
Журналіст зазначає, що Україні зараз вкрай необхідна “критична журналістика”, особливо з огляду на те, що Київ програє Москві у пропаганді.
І хоча в Україні не витрачають такі значні кошти на пропагандистські проекти, як в Росії, багато місцевих кореспондентів уникають репортажів, які б представили країну у поганому світлі, переконаний автор. І українські високопосадовці користуються цим як “корисним політичним інструментом” та пояснюють будь-яку критику на свою адресу як прояв “гібридної війни” Росії.
Політики мають продемонструвати відданість цінностям Заходу та засудити наклепи на журналістів за роботу на територіях, що підконтрольні сепаратистам, переконаний Йен Бейтсон.
“Україна не має жертвувати свободою преси у боротьбі за перемогу у війні”, – підсумовує автор.
Daily Mail: Лондон – кокаїнова столиця Європи
“Лондон – кокаїнова столиця Європи” – статтю з таким заголовком публікує Daily Mail з посиланням на результати дослідження.
Хімічний аналіз стічних вод 60 міст показав, що концентрація наркотику у зразках з британської столиці – найбільша. Експерти встановили, що до стічних вод Лондона щодня потрапляє близько 909 міліграмів кокаїну з розрахунку на тисячу жителів. У 2014 році ця цифра становила 737 міліграмів.
Другим європейським “містом-рекордсменом” є Амстердам – там концентрація складає 642 міліграми.
Згідно з результатами дослідження, жителі британської столиці також чи не найбільші споживачі екстазі, який знову повертається в моду, додає видання.
Крапки більше не в моді?
Крапки як знак пунктуації виходять з моди з розвитком різноманітних програм для надсилання повідомлень й онлайн чатів. Про це повідомляє Daily Telegraph.
Видання поспілкувалося з фахівцем у галузі лінгвістики.
За словами професора Девіда Крістала, автора понад 100 книг, використання крапок зазнало значних змін з огляду на розвиток мови спілкування в інтернеті.
“Подивіться на інтернет або будь-яку програму для надсилання миттєвих повідомлень – на будь-що, що є швидким діалогом. Люди просто не використовують крапки, окрім тих випадків, коли вони хочуть щось підкреслити. Ніколи не бачив нічого подібного в історії крапок”, – цитує газета пана Крістала.
Лінгвіст також зазначив, що тенденція до зменшення використання знаків пунктуації спостерігається не лише в інтернеті, а й у рекламі – сучасні дизайнери рідше їх використовують на рекламних постерах.
Огляд підготувала Тетяна Кирилюк, Служба моніторингу ВВС.