Сьогодні відбулась гарна і відверта розмова з представниками регіональних ЗМІ щодо тарифів та субсидій. Ця зустріч була організована нами спільно з громадськими організаціями, щоб обговорити усі ті питання, які сьогодні хвилюють людей. Найголовніше питання – а чому власне уряд прийняв рішення встановити граничну ринкову ціну на газ? Чи могли би ми без цього обійтись?

Я говорив про те, що приймати непопулярне рішення ні для кого непросто, але якщо воно необхідне, відповідальний політик на це повинен йти. Ми ніколи не виведемо Україну з безперевної кризи, якщо не наведемо лад в енергетиці. Енергетична складова є у більшості комунальних послуг і у більшості продуктів, які створюються вітчизняними виробниками. Допоки ми не наведемо лад у цій сфері – будуть ставати все біднішими і держава і громадяни. Занижена ціна на газ обійшлась би в 2016 році державі в 170 млрд. грн на дотацію Нафтогазу (на покриття різниці цін для всіх – і для бідних і для багатих). Для порівняння – на субсидії, які захистять адресно кожну, підкреслюю – КОЖНУ! – родину, яка отримає рахунок за комунальні послуги більше 15% від свого доходу, потрібно максимум 40 млрд. Різниця між цими цифрами – це ї є ті кошти, які використовувались неефективно. І якщо б ми не поставили крапку у цьому, то з кожним роком ситуація би тільки погіршувалась!

Тепер же навпаки – відкриваються перспективи відродження Україною власного газовидобутку і здобуття енергонезалежності, підвищення енергоефективності і конкурентоздатності нашої продукції у світі, модернізації інфраструктури і підвищення якості послуг. Те, що багато років у нас цю перспективу відбирали, це і є ціна популізму!

Джерело