28 вересня нідерландська сторона випустить чергову доповідь з розслідування збитого MH17, але напередодні цієї події обговорюють несподівану появу нових даних, оприлюднених російською стороною.

Що розповіли на брифінгу

26 вересня 2016 на брифінгу у Міністерстві оборони РФ озвучили дані, отримані з трасового радіолокаційного комплексу «Утьос-Т», розташованого в Ростовській області біля селища Усть-Донецький.

Розробник радіолокатора — Ліанозовський електромеханічний завод (скорочено ЛЕМЗ) входить до складу концерну «Алмаз – Антей». За інформацією розробника, дані з радара знято спеціалістами у кінці липня 2014 під час планових сервісних робіт із заміни носіїв інформації з головних процесорів. На носіях була збережена інформація про ситуацію в небі 17 липня 2014, коли було збито Boeing MH17 (новина).

Увесь брифінг наживо транслювали рупори кремлівської пропаганди:

 

Спочатку слово взяв заступник головного конструктора ЛЕМЗ Віктор Мещеряков. З його слів ми дізналися, що комплекс «Утьос-Т» забезпечує безпеку польотів цивільних літаків. Він складається з трьох радіолокаторів: перший радіолокатор (до 360 км), вторинний радіолокатор (до 400 км) і локатор для розпізнання «свій – чужий», швидкість оновлення інформації – 10 секунд.

Первинний локатор обробляє сигнал, відбитий від повітряного об’єкта (первинні дані).

Примітка редакції: такий локатор дозволяє бачити «кукурудзник», що обробляє поле, безпілотник або випущену у літак ракету. Чим більша ціль і чим краще від неї відбивається сигнал, тим вона помітніша. Також варто враховувати погодні умови і швидкість об’єкта.

Вторинний локатор обробляє сигнал за схемою «запит – відповідь», а також інформацію, що надходить з бортового транспондера повітряного об’єкта (вторинні дані).

Примітка редакції: усі цивільні літаки обладнані транспондерами, тому за ними можна стежити навіть в інтернеті за допомогою сервісів типу Flightradar24 та інших.

«Утьос-Т» обробляє первинні і вторинні дані і будує траєкторію руху повітряного об’єкту.

Рейс MH17 спочатку виявив вторинний локатор на відстані 404 км о 13:04:26, а потім – первинний локатор на відстані 362 км о 13:07:20.

«Утьос-Т» супроводив MH17 ще з Дніпропетровської області (відстань 400 км)

Востаннє радар бачив літак цілим о 13:20:02 на відстані приблизно 172 км від радару в Усть-Донецькому.

Остання точка перед падінням (відстань до радара 173 км)

Потім слово взяв начальник радіотехнічних військ ПКС РФ генерал-майор Андрій Кобан, який прочитав вихідні дані рейсу і ще раз повторив, з якої точки літак помітив російський радар.

Одночасно на російсько-українському кордоні радар «Утьос-Т» зафіксував російський безпілотник «Орлан-10». Ракета від комплексу «Бук» більша, порівняно з цим безпілотником і, теоретично, має бути помітною на радарі, однак радар її «не побачив».

Тепер починається найцікавіше. Пряма мова генерала Кобана:

«При цьому з упевненістю можна стверджувати, що в період до падіння «Боїнга» наближення будь-яких повітряних об’єктів до нього зі сходу, зокрема від населеного пункту Сніжне, не виявлено. Підкреслюю – якби малайзійський «Боїнг» збила ракета, випущена з будь-якої території східніше точки катастрофи, то її би виявив первинний радіолокатор.

Слід зазначити, що технічні можливості російських засобів об’єктивного контролю не дозволяють зробити висновок, чи відбувся запуск ракети з території, розташованої південніше або західніше точки катастрофи» (уривок відео 14:30–15:15).

Далі лунають звинувачення української й американської сторони, які не передали слідству супутникові дані. Понад те, без жодних доказів або слайдів нам повідомляють, що російські засоби радіотехнічної розвідки цього дня бачили в районі падіння літака роботу українських РЛС. Якщо вся перша частина брифінгу супроводжувалася хоча би формальними доказами, то далі інформація йшла без підтвердження.

Завіса.

А тепер питання

Виходить, російський радар «Утьос-Т» зафіксував MH17 за 400 км від селища Усть-Донецький. Багато це чи мало? Ось відстань від Усть-Донецького за прямою до інших населених пунктів (розрахунок даних можна робити тут):

Усть-Донецький — Сніжне: 162 км;

Усть-Донецький — Чистякове (колишній Торез): 173 км;

Усть-Донецький — Горлівка: 224 км;

Усть-Донецький — Донецьк: 237 км;

Усть-Донецький — Торецьк (колишній Дзержинськ): 240 км;

Усть-Донецький — Краматорськ: 272 км;

Усть-Донецький — Слов’янськ: 276 км (усі Донецька область)

і для прикладу:

Усть-Донецький — Павлоград (Дніпропетровська область): 382 км;

Усть-Донецький — Запоріжжя: 429 км;

Усть-Донецький — Дніпро: 446 км.

Таким чином, російський локатор міг бачити територію усієї Донецької області й навіть частково – Дніпропетровської. Якщо взяти маршрут рейсу MH17, то вперше «Боїнг» потрапив на російський радар «Утьос-Т» ще в Дніпропетровській області, трохи вище Павлограда (використовуємо інтерактивну карту колег з Correctiv).

Маршрут MH17 і приблизна точка, над якою його почав відстежувати російський радар

Починаючи з цієї точки російський радар понад 200 км супроводжує рейс до району міста Чистякове (на той час м. Торез) – за 173 км від  Усть-Донецького. Якщо поглянути на карту розташування української армії 17 липня 2014, то ми бачимо, що радіус дії російського радара охоплює усю територію, контрольовану терористичною організацією «ДНР» (Донецьк, Горлівка – 220-240 км), лінію зіткнення сторін (Торецьк, Бахмут (колишній Артемівськ) – 240 км) і глибокий тил української армії (Слов’янськ, Краматорськ – 270-280 км).

(Розвиток подій у цьому районі в динаміці за датами тут)

Мапа зони АТО за 16-17 липня 2014 року

Знову нагадаємо заяву генерал-майора Кобана: «…наближення будь-яких повітряних об’єктів до нього зі сходу, зокрема від населеного пункту Сніжне, не виявлено… технічні можливості… не дозволяють зробити висновок, чи відбувся запуск ракети з території, розташованої південніше або західніше точки катастрофи».

Тобто радар супроводжує літак від Дніпропетровської області (400 км) впритул до Сніжного (162 км) і усе контролює, при цьому його дані дозволяють заперечувати запуск ракети «Бука» східніше Сніжного (територія, контрольована терористичною організацією «ДНР»), але помітити такий самий запуск західніше або південніше (територія контрольована ЗСУ) радар не в змозі?

Пригадаємо, якою ламаною тоді була лінія фронту: ±10 кілометрів і ми опиняємося в глибокому тилу терористичної організації «ДНР» або ЗСУ, але російський радар чомусь бачить лише територію, підконтрольну терористичній організації «ДНР», а можливий запуск з української території помітити не здатен? Як таке можливо?

Ще одним важливим параметром є період огляду (тривалість оновлення даних) на радарі «Утьос-Т». Це заявлені розробником 10 секунд. Також врахуємо, що «Бук»/«Бук-М1» може поціляти на відстані до 30-35 км, а швидкість базової ракети 9М38 – 2880 км/год (0,8 км/с). З цього випливає, що «Утьос-Т» може просто не встигнути зафіксувати політ ракети – перші 10 секунд триватиме виявлення нового об’єкта, наступні 10 секунд – вирахування траєкторії його польоту. Але за 20 секунд літак буде поцілено, тому при найбільше невдалому варіанті ракета «Бука» може лише раз з’явитися на екрані як точка без траєкторії.

Також варто знати, на якій висоті цивільний «Утьос-Т» може почати фіксувати ракету, що летить, якою була траєкторія її польоту (набір висоти і потім пікірування у «Боїнг» або прямою наводкою з поступовим набором висоти) і де перебувало місце запуску відносно об’єкта, що летить.

На брифінгу розробник сам вказує на обмеження власної системи: «…первинний радіолокатор, за наявності хмарності у зоні польоту об’єкта, може не виявити такий об’єкт, якщо траєкторія його польоту така, що відстань між ним і локатором змінюється дуже повільно…» (уривок відео 2:38–2:59).

Отже, об’єкт, що набирає висоту і значно не віддаляється від локатора, не буде помітно. Судячи із запропонованих світлин запуску ракети «Бука», того дня саме було  хмарно, при запуску спочатку відбувся набір висоти, і у перші секунди ракету не помічав «Утьос-Т». Після цього під час оновлення даних ракета могла вийти на траєкторію поціляння і поцілити MH17. «Утьос-Т» навіть не встиг би показати ракету як крапку…

Також зазначимо, що ми бачимо роботу «Утьоса-Т» не повністю, а лише її підсумкові, відфільтровані результати. Знову надамо слово розробнику: «Можливо, ви звернули увагу на зелені крапки, за якими не складені траси. Це крапки від метеоутворень. Ці дані не видаються користувачеві, користувач отримує лише ті позначки, за якими утворені траси» (уривок відео 6:08–6:38).

Метеоутворення, які відсівають фільтри радара “Утьос-Т”

Мова йде про дані, за якими утворені траси, – це щонайменше два оновлення даних (10 + 10 секунд). Таким чином на брифінгу надали не усю інформацію, а лише відфільтровану для кінцевого користувача (диспетчера): локатор аналізує усі дані, потім накладає на них фільтри, а усе зайве відкидається. Слідству цікаво би було поглянути на вихідні дані, до проходження фільтрів, і спробувати «вхопити» запуск ракети, врахувавши вірогідне місце запуску, траєкторію її польоту та інші початкові дані.

Чому мовчали два роки?

А тепер ще одне дуже неприємне для російської сторони питання. У доповіді нідерландської прокуратури за жовтень 2015 у розділі «2.9.5. Air traffic services surveillance data» (дані служб спостереження повітряного руху) надана таблиця з переліком даних, наданих українською і російською сторонами:

Таблиця наданих даних з радарів – Україна vs. Росія (звіт нідерландської прокуратури)

Україна не могла контролювати частину власної території, частина техніки «УкрАероРуху» перебувала на окупованій території, тому українські диспетчери працювали за вторинними даними, що надавали можливість проводити пасажирські борти крізь зону АТО. Усі ці дані (вторинні дані – raw data і записи з екрану) було передано українською стороною нідерландській прокуратурі.

Одночасно РФ, на відміну від України, передала слідству лише записи з екранів радарів, але не raw data первинних і вторинних даних. Найцікавіше вивчати саме raw data, а їх росіяни не зберегли.

На вимогу ІКАО країни зобов’язані зберігати такі дані впродовж 30 діб, а у випадку надзвичайних подій та інцидентів – триваліший період. Однак Федеральне агентство повітряного транспорту РФ потрібну інформацію не надало: катастрофа відбулася за межами РФ, тому російська сторона не зобов’язана зберігати цю інформацію.

Як Росія торік втратила радарні дані

Рік тому РФ офіційно запевняла, що дані не збереглися – їх нема. А через два роки після катастрофи записи раптом знайшлися. Як тепер (пере)вірити їхню справжність? Ви тоді брехали чи зараз?

Матеріал до публікації підготвував Антон Павлушко спеціально для міжнародної спільноти InformNapalm

(CC BY 4.0) Інформація підготовлена спеціально для сайту InformNapalm.org, при повному або частковому використанні матеріалу активне посилання на автора і статтю на сайті обов’язкове.

Ми закликаємо читачів активно ділитися нашими публікаціями в соціальних мережах. Винесення матеріалів у публічну площину здатне переломити хід інформаційного та бойового протистояння.

Переклад Степана Івасина

Джерело