Органами прокуратури захищено права держави шляхом представництва її інтересів у суді, у тому числі на стадії виконання судового рішення щодо звернення стягнення на заставлене майно та повернення кредиту, забезпеченого заставою нерухомого майна, у сумі понад 2,2 млн грн.

Так, Волинським регіональним відділенням Державного інноваційного фонду України у 2001 році з метою реалізації інноваційного проекту товариства з обмеженою відповідальністю «Авгур» щодо впровадження сучасних технологій виробництва теплоізоляційних матеріалів надано кредитні кошти у розмірі 2,5 млн грн. Виконання умов договору забезпечувалось заставним майном відкритого акціонерного товариства «Луцький «Райагропостач».

Проте кошти державі так і не було повернуто, новітні технології не запроваджено, боржника визнано банкрутом, а заставодавець відмовився виконувати зобов’язання щодо виконання умов договору. Відновлюючи стан законності, у 2007 році прокуратура звернулася із позовом про звернення стягнення на заставлене майно, який задоволено й залишено в силі судами апеляційної та касаційної інстанцій.

Але у порушення вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України, норм законодавства про обов’язковість виконання судового рішення у розумний строк без невиправданих затримок рішення суду, постановлене на користь держави, не виконувалося протягом 9 років.

Не полишаючи спроб уникнути виконання судового рішення, боржник з 2011 року неодноразово оскаржував судовий наказ, з метою визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Послідовно захищаючи права держави, Генеральною прокуратурою України здійснено представництво її інтересів у Верховному Суді України і, погоджуючись з доводами прокурора, найвищий судовий орган відхилив заяву боржника та залишив у силі попередні судові рішення всіх інстанцій, зазначаючи, що наказ про виконання рішення суду від 2007 року є таким, що підлягає виконанню.

Управління зв’язків із громадськістю та ЗМІ
Генеральної прокуратури України

Джерело