У Києві науковці обговорили важливість Берестейської Унії
У столиці України у відділенні релігієзнавства Інституту філософії 18 жовтня 2016 року відбувся Круглий стіл до 420 років Берестейської Унії.
Як повідомив у коментарі Департаменту інформації УГКЦ Анатолій Колодний, доктор філософських наук, професор, заступник директора-керівник відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України, у Круглому столі взяли участь близько тридцяти науковців з Києва, Рівного, Львова, Тернополя.
Науковці вживають термін «Берестейський собор». На думку науковців, цей Собор відіграв визначальну роль в українській історії…
Пан Анатолій Колодний пригадав суть цієї історичної події. «До цього треба історично підійти і подивитися, що спонукало до проведення цього Собору. З одного боку, було прагнення Польщі полонізувати і католицизувати Україну. З другого боку, Москва була одержала статус патріархату від Константинополя і звідти також йшла небезпека для поглинення українців. Тобто історично так склалася, що стояло питання або збереження української нації, або збереження конфесії. І в цій ситуації владики українських єпархій пішли на пожертву, можна сказати Церкви. Вони пішли на об'єднання не на догоду полякам, вони пішли на об'єднання з Ватиканом, аби убезпечити себе від поглинання. За результатом Собору, зберігся східний обряд – український обряд. І в такий спосіб вдалося зберегти українськість Церкви. І так, Українська Греко-Католицька Церква відіграла визначальну роль у збереженні українства», – розповів науковець.
За його словами саме ці оці моменти спонукали науковців «все-таки сказати, давайте, належно оцінимо Берестейський Собор.
За підсумками Круглого столу планується випустити книжку.
У свою чергу о. Олекса Петрів, керівник Департаменту зовнішніх зв'язків УГКЦ в Україні, цей Круглий стіл для УГКЦ є важливим тим, що наукова громадськість і суспільство нарешті починає належно оцінювати роль Берестейської Унії. «У світлі подій, що відбувається, по-новому відчитується цей акт єдності зі Вселенською Церквою, з апостолонаслідуванням, зі Вселенським Архієреєм, а також акт, так би мовити, своєрідного геополітичного вибору для наших пращурів, шляху розвитку України як держави», – зазначив священик.
За його словами, УГКЦ підтримує схожі заходи і радіє, що наукова громадськість, українське суспільство гідно оцінює цю історичну подію.
Ініціатором проведення такого заходу виступили самі науковці.
Департамент інформації УГКЦ