Широкого розголосу у ЗМІ набула інформація щодо винесення Солом’янським районним судом м. Києва постанови про притягнення посадовця до адміністративної відповідальності за порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності.

З цього приводу повідомляємо наступне.

Безспірним є твердження про те, що тренінг є одним із видів викладацької діяльності.

Так, поруч із традиційними формами викладацької діяльності (лекції, семінарські заняття, практичні заняття), є й сучасна методика педагогічної діяльності (тренінги, модерація, дистанційне навчання тощо).

У Державному класифікаторі видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009; 2010), затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10. 2010 № 457, вона визначена як «Інші види освіти» Її суть полягає у тому, що за допомогою таких методик відбувається передача нових знань від одного суб’єкта (викладача, тренера) до іншого суб’єкта (учня).

Визначення поняття «тренінг» також надано в «Типовій методичці організації проведення тренінгів для державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування»: «тренінг – активний метод соціально-психологічного навчання, що дозволяє за короткий термін не тільки оволодіти великим об’ємом корисної інформації, а й забезпечити формування та удосконалення відповідних професійних навичок».

При цьому, законодавцем дозволено суміщати свою діяльність з викладацькою, науковою і творчою діяльністю, медичною та суддівською практиками, а також інструкторською практикою із спорту.

Ці питання та вичерпний перелік дозволених видів діяльності регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій та переліком робіт, які не є сумісництвом.

Першим видом діяльності, яким дозволено займатися особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, одночасно з основним видом роботи, є викладацька.

Другий акцент на наступному.
Поняття «викладацька діяльність», як визначено у постанові першого заступника голови Верховного Суду України від 21.03.2008, – це процес надання знань, формування вмінь і навичок з різних напрямів освіти, розвитку інтелектуальних і творчих здібностей, фізичних якостей відповідно до задатків та запитів особи – учнів, студентів, стажерів, аспірантів, ад’юнктів, докторантів тощо; діяльність з отримання ними професії, підвищення їх виробничої кваліфікації, забезпечення фундаментальної наукової, загальнокультурної, спеціальної практичної підготовки і перепідготовки. Вона може включати навчально-виховну, наукову, дослідницьку, пошукову, експериментальну роботу з різних проблем науки, техніки, мистецтва.

Отже, особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, дозволено займатися викладацькою діяльністю

Третій аспект питання.
На сьогодні тренінги як метод навчання використовуються не лише у навчальному процесі навчальних закладів, а й у діяльності громадських та міжнародних організацій, у тому числі які займаються політико-просвітницькою діяльністю. Адже просвіта – це теж розповсюдження знань.

Проведення тренінгів для поширення знань у діяльності громадських організацій, суб’єктів підприємництва не відноситься до викладацької діяльності.

Так, приватним підприємцем з 28 жовтня по 18 листопада 2016 року проводиться тренінг «Пори року. Колір волосся і характер жінки».
Особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка укладе договір на виконання робіт тренера на цьому заході, порушить обмеження, визначені Законом.

Джерело