Навіщо Україні ТРО, або про фізичне знищення переможених…
15 грудня 2016 року радником начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України Альоною Миколаївною Вербицькою були організовані та спільно з «Рухом сприяння створенню системи територіальної оборони в Україні» були проведені наймасштабніші громадські слухання з питань побудови територіальної оборони України.
На слухання зареєструвалися більше 140 учасників, які представляють 80 громадських обєднань з усієї України, від Івано-Франківська до Луганщини. Крім громадських активістів, захід відвідали представники Генерального штабу ЗСУ, адміністрації Президента України, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Ради національної безпеки та оборони України, вищих навчальних закладів України.
Важливість даного заходу важко переоцінити!
З початком російської збройної агресії в 2014 році найважливішим чинником забезпечення оборони України стала консолідація нашого суспільства навколо ідеї захисту держави. Тоді, в умовах практичної відсутності сформованих органів державної влади, напіврозваленої армії, саме добровольчі батальйони разом з потужним волонтерським рухом стали cправжнім щитом нашої Батьківщини.
На жаль, сьогодні, рівень консолідації суспільства гранично зменшується в результаті невирішених проблемних питань економічного та соціального характеру, проблем з реформами, затягування конфлікту на Сході нашої держави.
В цих умовах смертельно небезпечним може стати заспокоєння суспільства достатньо умовною стабілізацією ситуації, звикання до життя в умовах затяжного нерозв’язаного конфлікту.
Все це дає ініціативу ворогу для поглиблення конфлікту і розв’язує йому руки для продовження агресії. Причому, в разі продовження цієї агресії, все більше і більше бойові дії будуть впливати на життя цивільного населення.
Якщо розглянути статистику останніх воєнних конфліктів за участю Росії, то можна зробити невтішний висновок: в цих конфліктах цивільного населення загинуло набагато більше, ніж військових.
Так, в першій та другій Чеченських кампаніях, які Росія проводила фактично проти власного народу, загинуло близько 50 тисяч цивільних жителів, у війні проти Грузії, яка тривала в 2008 році всього 5 днів – близько 1000, за неповних три роки війни на Донбасі – більше 9000, в воєнному конфлікті в Сирії – близько 500 тисяч людей (11,2 % населення, з них – більше 10 тисяч – діти…).
Автор швейцарської концепції «тотального опору» Ганс фон Дах зазначав: «Ворог пощади не знатиме. Байдуже, чи йтиметься про життя однієї людини, чи десятків, сотень чи тисяч – якщо того вимагатиме мета, ворог знищуватиме їх без вагань і жалю. На полоненого солдата чекатиме депортація, примусові роботи або й смерть. Така ж доля судитиметься робітникові, службовцеві, людині вільної професії, домогосподарці. Ворог не робитиме різниці, а досвід недавньої історії вчить нас, що фізичне знищення переможених у той чи інший спосіб – неминуче. Просто іноді це знищення розтягується у часі».
Підтвердження його слів ми бачимо у прямому ефірі з тимчасово окупованих території нашого Донбасу, з сирійського Алеппо. Правила ведення війни, міжнародні конвенції, норми міжнародного гуманітарного права, все це – пустий звук для Кремля.
В цих умовах, створення системи територіальної оборони України, в якій своє місце має знайти кожний небайдужий громадянин України, стає надзвичайно важливим завданням.
Всі необхідні передумови для цього вже є: активна громадськість, значна кількість демобілізованих воїнів, як пройшли горнило АТО та готові і надалі захищати Україну, інструкторська та консультативна допомога країн, які вже мають значний досвід створення подібної системи, інтерес до участі в діяльності підрозділів територіальної оборони наших громадян, які в силу тих чи інших причин не можуть або не хочуть вступати до лав Збройних Сил, але готові захищати безпосередньо свою родину, своїх дітей, свій населений пункт, свою домівку.
Пропозицій щодо створення системи територіальної оборони достатньо. Такі пропозиції надходять з усіх областей України, в них врахована специфіка кожної з них. Є також чітке бачення організації територіальної оборони у Генерального штабу та Командування Сухопутних військ Збройних Сил України. Потрібно лише провести узгодження усіх складових, щоб така система запрацювала на повну потужність.
Результатом проведення громадських слухань стало налагодження зв’язків та обмін досвідом між різними суб’єктами системи територіальної оборони України, а також підготовка звернення до вищого військового та політичного керівництва держави з конкретними пропозиціями щодо вдосконалення існуючого стану територіальної оборони та законодавчими ініціативами, спрямованими на якісне реформування цієї сфери.
Альона Вербицька,
радник начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України, спеціально для Інформаційно-аналітичного центру Національної безпеки України
Читайте також скоро в газеті «Військовий кур’єр України» – «Рік вогняного півня стане для України роком вогняного сокола»…