“Радуйся благодатна, Богородице Діво, бо з Тебе засяяло Сонце правди Христос Бог наш, що просвічує тих, що в темряві”
(Тропар празника).

Різдвяне коло свят завершується празником Господнього Стрітення, який святкуємо, на сороковий день після Христового Різдва. Цей празник своїм змістом тісно пов’язаний з Христовим Різдвом, бо як у Різдві, так і тут Христос при своїм пожертвуванні у святині об’являє нам Свою божественність. Від зустрічі Божої Дитини і Його Пресвятої Матері з праведним Симеоном і сам празник у Східній Церкві називається Стрітення ( о. Юліян Катрій, ЧСВВ. “Пізнай свій обряд”).

Свято Господнього Стрітення започатковано в Єрусалимі у другій половині IV ст. Першу згадку про нього подає паломниця Етерія у своєму щоденнику.

За Законом Мойсея кожна жінка після народження дитини 40 днів не мала права заходити до храму, але після закінчення цього терміну мати новонародженої дитини приходила до храму і приносила жертву очищення. В такий час принесли й Марія з Йосипом дитя Ісуса до Єрусалимського храму сповнити закон: кожний первородний хлопець посвячувався Господеві. Згідно приписів багатша жінка жертвувала однолітнє ягня на всепалення та молодого голуба або горлицю, а вбога повинна була принести пару голубів або пару горлиць. Пречиста Діва Марія, освячена чудесним Христовим Різдвом, також в покорі виконує закон і приносить у жертву дві горлиці(Лк 2,22-40).

Дитя прийняв на руки праведний і благочестивий старець Симеон, який, глянувши на дитину, прорік: Нині відпускаєш раба Твого, Владико за словом Твоїм, з миром,бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів,світло на просвітлення язичників і славу народу Твого, Ізраїля.

Свідком чудесної зустрічі стала також праведна Анна, пророчиця, яка довгі роки не відходила від церкви, постом і молитвами служачи день і ніч. Ставши свідком знаменної події, вона прославляла Господа й оповідала про Нього всім, що чекали визволення.
Свято Стрітення закликає нас звеличувати Ісуса Христа,як це зробив праведний Симеон та відати особливу шану Божій Матері.

У день празника в Церкві благословляють свічки. В часи небезпеки вони пригадують нам, що Ісус не залишає нас самих, а завжди є з нами.