Кілька днів тому цього тижня під час хресної дороги в здовж лінії розмежування в зоні АТО було встановлено 14 чотириметрових хрести (стації). Аж ось один з хрестів, встановлений в Лисичанську поруч з навчальним закладом, несподівано викликав негативну реакцію деяких батьків, діти котрих навчаються в цій школі. Факт того, що українська громада робить такі заходи призводить до погроз, що прийде армія Новоросії та “все стане на свої місця”.

Воно й не дивно, адже батьки деяких дітей воюють на “тій стороні”, економічна ситуація складна. Місцева преса обмежується газетою міськради, котра дотепер складається на 80 відсотків із “регіоналів”, а Лисичанське міське телебачення відсутнє.

Після визволення Лисичанська від незаконних збройних формувань за деякими оцінками від 20 до 30 відсотків місцевих жителів дещо змінили свої погляди в більш “український” бік. Проте цей процес відбувається надзвичайно повільно, майже непомітно.

Віруючі, котрі встановили хрест, сподіваються на духовний захист Всевишнього та не збираються здавати позицій, попри небезпеки, котрі, на жаль, на разі присутні в українському прифронтовому Лисичанську.