Я мрію, навчаю, пишу…

Сьогодні ми виріши…

Часи та світи для…

Сьогодні ми виріши…

Час невпинно диктує моду…

Різні часи - різні…

ПРОДАЖ УКРАЇНСЬКОЇ ЗЕМЛІ –…

Закон, котрий дозво…

ЗЕМЕЛЬНА АФЕРА

Вночі, як злодії. В…

Війни, пошесть та бунти.…

Інтерв'ю з Іриною …

Українська земля — не…

Українська земля —…

«
»

Російській пресі в Криму не до фестивалів

Родіон Старосельський

Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»

Оргкомітет «фестивалю російської преси» звітує, що ось уже другий рік проводить захід в Криму, і що фестиваль став успішним і популярним. Насправді, ніякого фестивалю у звичному розумінні цього слова не було. І не тільки тому, що дощ завадив, в результаті чого урочисте відкриття з «віце-прем'єром» Михайлом Шереметом було перенесене на другий день, але головним чином тому, що нікому, крім російської преси, яка відчуває кризу популярності, в Криму цей захід був не потрібним.

Замість фестивалю були влаштовані безкоштовна роздача на центральній площі непроданих раніше тиражів російських видань, а також «круглий стіл» за участю всього чотирьох людей під назвою «Поширення періодики: ситуація, загрози і можливості». Також була організована зустріч з російським письменником Захаром Прилепіним. Через явний дефіцит заходів прямо під час дії до «фестивалю» залучили кінорежисера Олександра Бєланова, якраз привіз до Криму на презентацію свій фільм, який до преси не має жодного відношення. В цілому «фестиваль» виявився провальним заходом, який явно не досяг заявленої мети – збільшити популярність в Криму російських видань.

Кіоскери не винні

Сьогодні ситуація на кримському ринку періодичних видань кардинально відрізняється від тієї, яка була ще на початку 2014 року. Тоді формування ринку йшло знизу вгору: оптово-роздрібне підприємство – вже приватизований на той момент колишній «Кримсоюздрук» – і приватні розповсюджувачі, які працювали у цій сфері, знали, скільки і яких видань можна реально розповсюдити. Залежно від цього і формувалося замовлення, тобто виходячи з потреби.

У результаті виходило, що жодна редакція не могла нав'язати розповсюджувачам зайві тиражі, а успішні видання, якщо їх продукція успішно продавалася, могли нарощувати кількість надрукованих примірників. Таким способом були зведені до мінімуму зайві сортування і перевезення непотрібних паперів, витрати на зберігання, роботу з приймання та обліку товарів, витрати на списання та обробку. Ринок преси працював у рамках своїх законів і ставав оптимальним для всіх його учасників. Росли прибутки. У кіосках позмінно працювали по два кіоскера, вони працювали з ранку до вечора і без вихідних.

Так виглядав Фестиваль російської преси в Криму

Інша справа – зараз. У авторитарній Росії думка, потреби і купівельна спроможність читача в розрахунок не беруться. Популярні українські видання були вигнані з ринку повністю, хоча при Україні багато російських видань, часто навіть антиукраїнської спрямованості, вільно продавалися. Розповсюджувачі преси зараз взагалі не управляють тиражами – їм видають стільки екземплярів, «скільки потрібно», і тих видань, «яких потрібно». Тому кіоскери потрапили в патову ситуацію.

Популярні українські видання були вигнані з ринку повністю, хоча при Україні багато російських видань, часто навіть антиукраїнської спрямованості, вільно продавалися

Наприклад, знайома кіоскерка, яка працює в центрі міста, розповіла, що тепер «Союздрук» взагалі ситуацією не керує. «Надсилають нам цілі паки московських газет і журналів, з яких продаються одиниці, і наприкінці тижня все це ми списуємо на 95%, а іноді – і на всі 100%, – говорить вона. – Таким чином, все вільне місце в і так тісному кіоску забите незатребуваними виданнями, які чекають списання. Продаються найкраще збірники кросвордів і судоку, журнали про здоров'я та кулінарію. Вся суспільно-політична преса списується не менш, ніж на 80-90%».

У результаті кіоскерам Криму скоротили зарплату, у багатьох кіосках замість двох працівників позмінно, зараз залишилися по одному, був скорочений робочий час, введений відсутній раніше вихідний, мережі скоротилися, деякі точки продажу і навіть кіоски довелося закрити.

Тим часом, на складах «Союздруку» кількість списаних газет і журналів все наростає, їх уже нікуди складати. Тому, зізналася по секрету кіоскер, цей фестиваль був реальним виходом із ситуації – друкований неліквід винесли на площу і роздали безкоштовно всім охочим.

Криза в масштабах Росії

Преса в Росії переживає не найкращі часи, впевнені дистриб'ютори, – ці слова стали лейтмотивом для «круглого столу» «Поширення періодики: ситуація, загрози і можливості», в якому взяли участь голова правління Некомерційного партнерства «Національна мережа розповсюдження преси «Союздрук» Марина Бильова, генеральний директор логістичного центру «Прес-Логістик» Костянтин Недосекін, директор з продажу фірми «Медіа-Дістрібьюшен» Ольга Лугарьова і генеральний директор компанії «Сейлс» Андрій Богданов.

«У Росії читацький попит на друковану пресу неухильно скорочується, а ціни на видання зростають, – констатувала Ольга Лугарьова. – Ринок преси переживає важкі часи. Іде зростання роздрібних і підписних цін, падає попит, скорочується кількість точок продажів. У 2013-2014 роках темп скорочення тиражів збільшився на 13%. Темпи зростання цін на друковані ЗМІ випереджають інфляцію. Так, в 2015 році зростання цін склало 31%, наступного року вони виростуть – ще на 45%. Це спровоковано зростанням цін на папір і зниженням кількості реклами. Також триває падіння попиту. Наступний рік знизить попит мінімум на 3%».

За словами фахівця, також скорочується кількість точок продажу в середньому на 8%. Кількість кіосків преси за останні 10 років скоротилася на третину. «Ця тенденція розвивається з центру в регіони і найсумніша ситуація зараз у Москві», – підсумувала Ольга Лугарьова.

Однак, крім фахівців галузі, в реальних параметрах ситуацію з пресою в Росії ніхто не бажає бачити. Таке ставлення до преси сформоване, насамперед, відсутністю в країні свободи слова, наявністю цілих «корпорацій державної брехні», порушеннями законів про пресу та про інформацію. Все це, однак, не завадило тому ж Захару Прилєпіну на зустрічі з журналістами повідомити про те, що «в сучасній Росії будь-яку точку зору можна висловити без проблем, використовуючи для цього різні інструменти». Щоправда, він забув згадати про те, що так було завжди – просто дисиденти для цього використовували такі інструменти, як «самвидав» та видання книг на Заході.

Посилив помилкову точку зору голова правління Асоціації розповсюджувачів друкованої продукції Олександр Оськін, який повідомив, що для виходу з кризи потрібно… посилення «уваги держави». «Сьогодні пишеться доктрина інформаційної безпеки Росії, – говорив він. – Росія знаходиться в оточенні ворогів. На нас нападають, серед іншого й інформаційно. І наша галузь – це найважливіший елемент інформаційної безпеки країни. І в цьому ключі преса, як елемент інформаційної безпеки Росії, а система поширення, як важливий елемент забезпечення інформаційної безпеки, потребують турботи і уваги держави».

При цьому він же наводив численні приклади порушення державою не лише свободи слова та свободи інформації, а й… їх законодавчі обмеження. Наприклад, Оськін наголосив: «Ви будете сміятися, але в багатьох регіонах Росії є обмеження за асортиментом об'єктів преси. Це безумство! Тому що існує цивільний кодекс, де позначено принцип свободи торгівлі (як бачите, про свободу слова розповсюджувачі замовчують! – авт.). Якщо є підзаконні акти і закони Російської Федерації, що дозволяють це робити, значить треба виправляти закони. А в Росії прийнято 82 закони, що дискредитують нашу галузь».

Так що наступний рік не обіцяє будь-яких змін – ні в сфері свободи слова, ні правил у сфері поширення видань. Але зате, як зазначив Михайло Шеремет, в майбутньому році знову буде влаштований фестиваль преси. Значить, розповсюджувачі знову отримають відмінну можливість звільнити свої склади і винести весь неліквід, щоб безкоштовно роздати його на центральній площі Сімферополя.

Родіон Старосельський, політичний оглядач

Думки, викладені у рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *