Органи державної влади України, які формують і реалізують інформаційну політику, поки не змогли створити противагу російській пропаганді в анексованому Криму. Так вважають кримчани, які живуть на материку, і ті, хто залишився на півострові.

У Криму встановлюють супутникові антени і дивляться українські телеканали, але відчуття, що Київ забув про проукраїнськи налаштованих жителів автономії залишається, каже мешканка Сімферополя Заріна.

«Якби не блокада, то, напевно, зовсім забули би про нас на материку», – сказала вона Крим.Реалії. Заріна переконана, що необхідна потужна система мовлення з материка на зразок тієї, яка діяла з території Західної Європи та Сполучених Штатів останні двадцять років існування Радянського Союзу. Серед улюбленців кримської аудиторії залишається першим кримськотатарський канал АTR, який відновив мовлення з Києва. Канал скористався отриманою ще до анексії Криму ліцензією.

«АTR ще поки дивляться, там в основному серіали турецькі, дивлюся «Заман», але ту ж інформацію, і навіть більше, можна прочитати в інтернеті», – сказав Крим.Реалії кримчанин Алім. Він зазначив, що українські канали як і раніше цікавлять жителів півострова як джерело інформації, альтернативної російської пропагандистській машині.

Андрій Щекун

Кримський активіст Андрій Щекун, якому довелося переїхати до Києва, стверджує, що державну політику щодо Криму Україна досі не сформувала.

«Міністерство інформаційної політики досі не впоралося із поставленими завданнями… Єдиний плюс – у тому, що вони надали інформаційний майданчик для громадськості, щоб виробляти радіоконтент. Вже п'ять місяців виходять радіопрограми «Голос Криму», кілька програм кримськотатарською мовою, нещодавно в ефірі з'явилося Радіо Крим.Реалії російською мовою», – сказав Щекун.

Сергій Костинський

Тим часом, держава сприяє західним партнерам і українським журналістам у зусиллях налагодити таке мовлення. Цей же приклад як перший успіх влади на кримському напрямку назвав і член Національної ради з телебачення і радіомовлення Сергій Костинський, який більше року опікувався питанням Криму в Міністерстві інформаційної політики. «Спочатку на першому каналі українського радіо вийшло п'ять програм, з них дві – кримськотатарською мовою, дві – українською. Нас запевняли, що ми не зможемо з п'ятьма програмами почати нове радіо. Але ми підтягували ресурси там, де їх бачили», – сказав Костинский про роботу, яка передувала появі в ефірі Радіо Крим.Реалії. Він зазначив, що саме Мінінформполітики стало ініціатором нового проекту, який нині реалізує Радіо Свобода. За словами Костинського, міністерство виступає в ролі державного «піар-агентства», яке намагається створювати можливості для створення медіа-ресурсів, що мовлять на Крим. Сьогодні робота міністерства спрямована на створення стратегічних документів, які стануть основою інформаційної політики.

Завдання цього року – створити якусь правову нішу, в якій і діяло б міністерство інформаційної політики

Сергій Костинський

«Завдання цього року – створити якусь правову нішу, в якій і діяло б міністерство інформаційної політики – це концепція інформаційної безпеки України, закон про іномовлення України, це нормативно-правові акти, які розписують діяльність міністерства і дають йому певні важелі і певний функціонал», – сказав Костинський Крим.Реалії.

Олег Наливайко

Державний комітет з телебачення і радіомовлення (держтелерадіо) відповідає за роботу державних регіональних телерадіокомпаній (ДТРК). Держкомпанія «Крим» була експропрійована російською владою півострова разом з усією технічною базою. За словами голови держтелерадіо Олега Наливайка, поки зроблені тільки перші кроки з метою відновити мовлення телерадіокомпанії «Крим».

У серпні було видано наказ держтелерадіо про відновлення мовлення ДТРК «Крим» на базі «Укртелефільму», там хороші умови, раніше там працював телеканал «Культура»

Олег Наливайко

«У серпні був виданий наказ держтелерадіо про відновлення мовлення ДТРК «Крим» на базі« Укртелефільму », там хороші умови, раніше там працював телеканал «Культура». Визначили ми керівника державної телерадіокомпанії «Крим», ним став Євген Шишков, який раніше очолював Закарпатську обласну ДТРК, а потім у Держтелерадіо займався виставковою діяльністю», – сказав Наливайко Крим.Реалії.

За його словами, уже підготували статут, формується штатний розклад. Держтелерадіо оцінило створення технічної бази для мовлення на анексований півострів у 12 мільйонів гривень. Голова держтелерадіо зазначив, що сподівається на включення цієї суми до державного бюджету України на наступний рік. Наливайко зазначив, що зараз йде робота з правоохоронними органами з оформлення нових документів компанії замість втрачених в окупованому Криму. Програмна концепція в процесі розробки, але вже зараз відомо, що супутникове мовлення кримськотатарською, українською та російською мовами йтиме з Києва. Про терміни початку роботи чиновники поки не говорять.

Член Нацради з телебачення і радіомовлення Сергій Костинський визнає, що створення мовлення на окупований півострів відійшло на третій план – головним проектом держави в цій сфері стала робота над запуском мультимедійної платформи іномовлення на далеке зарубіжжя, за ним по пріоритетності – донбаський напрямок. «Ресурси йдуть в першу чергу туди, де гаряче… Я не будую ілюзій щодо держави. Де можна обрізати – вона обріже, але ми повинні розуміти. що ми живемо сьогодні в країні, де йде війна, в країні з падаючою економікою», – сказав Костинський.

Він вважає, що навіть у цих умовах держава може бути ефективною, якщо буде створювати умови для охочих працювати. «Досвід «Громадського радіо» показав, що це можливо: спочатку ти виходиш на чужих частотах, а потім можна отримати свої. У цьому сенсі, наприклад, Радіо Крим.Реалії має величезний потенціал», – зазначив член нацради з телебачення і радіомовлення. За його словами, держава готова сприяти у відновленні мовлення радіостанції «Мейдан». Одним з перспективних проектів мовлення на Крим він назвав початок роботи інтернет-радіостанції «Куреш» у Херсонській області.

Андрій Щекун, який виграв конкурс на заміщення посади генерального директора державного газетно-журнального видавництва Міністерства культури України, пріоритетним завданням на новій посаді вважає відновлення випуску друкованої версії газети «Кримська світлиця», яка поки виходить тільки в електронному варіанті, а також відновлення підписки на неї. «З допомогою волонтерів і читачів-кримчан газета зможе потрапити в Крим», – вважає Щекун.

Джерело