У зв’язку із загостренням стосунків між Росією та Північноатлантичним Альянсом після знищення російського бомбардувальника Су-24, що вдерся в повітряний простір Туреччини, а також пропозицією Чорногорії приєднатися до Альянсу і стати його 29 членом, конфронтація Москви та НАТО виходить на новий рівень. З уст російських політичних діячів уже лунають погрози НАТО дати симетричні відповіді на нарощування впливу й розширення Альянсу, а зовнішньополітичне відомство РФ заявляє про «відверто конфронтаційний крок, що змушує до відповідної реакції». У зв’язку з цим виходить на новий рівень і ще більше актуалізується проблематика створення російської авіаційної бази й висунення підрозділів ударної авіації ПКС Росії в Білорусь, яку слід розглядати також крізь призму реалізації сценарію гіпотетичної повномасштабної російської військової агресії проти України.

Почнемо з вивчення хронології цієї проблеми, щоб зрозуміти серйозність намірів Росії використати білоруський плацдарм для досягнення своєї військової мети:

• 23 квітня 2013 р. міністр оборони РФ С. Шойгу під час зустрічі у Мінську з Лукашенком вперше заявив про плани Росії розмістити на території Білорусі авіаполк винищувачів;
• 26 червня 2013 р. головком ВПС РФ Віктор Бондарєв заявляє, що місце дислокації російської авіаційної бази визначили – 16 гвардійська штурмова авіабаза в м. Ліда, і на ній планують розмістити модифіковані винищувачі Су-27СМ3;
• 8 грудня 2013 р. через загострення політичної ситуації в Україні на 61 авіабазу винищувачів у м. Барановичах з авіабази “Бесовець” ВПС РФ (2 АвГр 7000 АвБ, в/ч 23326-2, Бесовець/Петрозаводськ, кол. 159-й гв. ВАП) для бойового чергування передислокували з технічним персоналом і штатним озброєнням авіаційну ланку винищувачів (1, 2):

– Су-27, бортовий номер (б/н) 15 червоний, RF-95518

– Су-27П, б/н 19 червоний, RF-95517

– Су-27П, б/н 36 червоний, RF – н/д

– Су-27П, б/н 37 червоний, RF-90746

• 13 березня 2014 року, у зв’язку з початком російської військової агресії проти України і під прикриттям “перевірки боєздатності Єдиної регіональної системи (ЄРС) ППО РБ і РФ” на територію авіабази в Бобруйськ знову з авіабази “Бесовець” направляються 3 військово-транспортних літаки з авіаційно-технічним персоналом Західного військового округу ЗС РФ та 6 винищувачів:

– Су-27П бортовий номер (б/н) 10 червоний (RF-90740);

– Су-27 б/н 15 червоний (RF-95518), помічений раніше на 61-й авіабазі в м. Барановичі

– Cу-27П б/н 19 червоний (RF-95517), помічений раніше на 61-й авіабазі в м. Барановичі

– Су-27 б/н 20 червоний (RF-95516)

– Су-27 б/н 50 червоний (RF-90737)

– Су-27УБ б/н 65 червоний (RF-90715)

Російські Су-27 на авіабазі Бобруйськ / Google Earth

• 14 березня 2014 р. на військовий аеродром “Лунінець”, що за 50 км від кордону з Україною, перебазували винищувачі МіГ-29, ймовірно, з 61 ІАБ;

• 15 березня 2014 р. на аеродром 61 авіабази в м. Барановичах передислоковано літак дальнього радіолокаційного виявлення (ДРЛО) А-50 б/н 42 червоний, RF 50610, (архів), його тактико-технічні характеристики дозволяють значно розширити можливості радіолокаційної розвідки, наведення винищувальної авіації, а також управління черговими силами ППО;

 

Отже, під час активної фази бойових дій збройних сил РФ проти України у 2014 році, російське авіаугруповання в Білорусі складалося з приблизно 5 військово-транспортних літаків, літака ДРЛО А-50 та майже цілої ескадрильї винищувачів Су-27 різних модифікацій. Слід зауважити, що винищувачі, які дислокувалися на авіабазі “Бобруйськ” і несли бойове чергування аж до підписання перших Мінських угод про припинення вогню, повернулися на авіабазу “Бесовець” через два дні після підписання –7 вересня 2014 р. (архів);

• 15 жовтня 2014 року головком ВПС РФ генерал-полковник Віктор Бондарєв заявляє про підтвердження намірів Росії створити авіабазу вже в Бобруйську в 2016 році з базуванням винищувачів Су-27;

З вересня 2015 року російська сторона починає форсувати це питання:

• 8 вересня 2015 р. з’являється розпорядження президента РФ В. Путіна про підписання угоди між РФ і РБ про російську авіаційну базу;
• 24 листопада 2015 року начальник оперативного управління главкомату ПКС РФ генерал-майор Олександр Ляпкін безапеляційно заявляє, що склад та організаційно-штатна структура російської авіабази вже затверджені, а всі потрібні документи узгоджені з білоруською стороною. З його слів, на авіабазі Бобруйськ планують тримати одну авіаційну ескадрилью винищувачів (12 бойових літаків) і вертолітну ланку (4 транспортно-бойових вертольоти Мі-8).

Рішення Росії розмістити авіабазу в Бобруйську, очевидно, було прийняте з кількох причин.  По-перше, на відміну від авіабаз в Барановичах і Ліді, вона недосяжна для високоточних крилатих ракет AGM-158 JASSM, якими Польща спорядила свої ВПС; по-друге, суттєву роль відіграє площа й спорядження аеродрому, на якому базувалася дальня бомбардувальна авіація, і по-третє, велике значення має стратегічне розташування авіабази для проведення можливих військових операцій проти України. При цьому Росія отримує значний військовий потенціал використання своїх авіабаз, які після створення авіабази в Бобруйську оточать Україну практично з усіх боків.

Прикривати авіабазу в Бобруйську планують зенітними ракетними комплексами великої дальності С-300В зі складу 147-ї зенітної ракетної бригади ВПС і військ ППО ЗС Білорусі.

Розташування авіабази “Бобруйськ” і 147-а ЗРБр, що її прикриває / Google Earth

На випадок реалізації конфронтаційного сценарію і можливого вторгнення в Україну російського сухопутного угруповання військ з території білоруського плацдарму, авіабаза в Бобруйську відіграватиме виняткову роль для прикриття й просування угруповання. Одним з першочергових завдань авіагрупи «Бобруйськ» буде нейтралізація систем ППО України й завоювання переваги в повітрі над українськими ВПС. Аргументом на користь цієї версії є тактико-технічні характеристики літаків Су-27СМ3, які, цілком можливо, планують використовувати на авіабазі. Ці ударні винищувачі споряджені новим бортовим комплексом керування озброєнням, який дозволяє використовувати не тільки вільнопадаючі  й керовані авіабомби, але й також багатоцільові ракети класу «повітря-земля» Х-59МЕ, Х-59М2Е, Х-59МК2 та протирадіолокаційні ракети Х-58Е, Х-58УШЕ Х-58УШКЕ, Х-31ПД, призначені для знищення РЛС систем ППО та ПРО. Також одним з головних завдань авіабази на випадок гіпотетичної «великої війни» в регіоні може бути протидія ВПС Польщі, а також нейтралізація об’єктів ЄвроПРО, які розгортають на території Польщі. Російське авіаугруповання в Бобруйську, крім всього іншого, повинне буде забезпечувати усунення значної перешкоди для російських стратегічних сил стримування.

У перспективі там можуть з’явитися й російські фронтові бомбардувальники Су-34, які, наприклад, беруть участь в парадах у Мінську, а також перехопники МіГ-31. У радянські часи на авіабазі “Бобруйськ” базувався 200-й гвардійський Брестський бомбардувальний авіаційний полк, тому не виключено, що Росія може туди повернути надзвукові бомбардувальники-ракетоносці Ту-22М3.

15 червня 2015 р. координатор Управління генеральних інспекторів Міністерства оборони РФ генерал армії Юрій Якубов заявив про наміри найближчим часом значно змінити російське загальновійськове угруповання в Білорусі за умови розташування важкої бойової техніки США на східних рубежах НАТО. Та річ у тім, що на території Білорусі його поки немає, є тільки дві російські бази – 43-й вузол зв’язку ВМФ РФ «Вілейка», що забезпечує з допомогою радіостанції «Антей» зв’язок з атомними підводними ракетоносцями, і радіолокаційна станція попередження про ракетний напад «Волга» Космічних військ ПКС РФ, інтегрована в Єдину регіональну систему ППО РБ та РФ. Також на аеродромі в Барановичах продовжує дислокуватися ланка з чотирьох винищувачів Су-27, які виконують бойове патрулювання повітряного простору західних кордонів так званої “Союзної держави” на постійній основі з ротацією особового складу та техніки.

РЛС попередження про ракетний напад «Волга» (7 км від н. п. Ганцевичі (1, 2, 3)

Припускаємо, що військові очільники Росії розробляють план створення сухопутного угруповання, що дислокуватиметься в Білорусі і стоятиме приблизно на 500 км на захід від кордонів РФ, що дасть їй стратегічну перевагу звести рубіж оборони на білоруському плацдармі й дасть можливість контролювати сухопутний коридор на Калінінград. Це буде завершальна стадія реалізації кримського сценарію в Білорусі.

Все це наслідок того, що Білорусь є заручницею політики єднання з Росією, яку проводить Лукашенко останні два десятиліття. Здійснюючи свою “союзну” місію, він отримує дотаційне підживлення Росії, дешеві енергетичні ресурси і має безперешкодний доступ для збуту білоруської продукції на російському ринку. Ця економічна модель прекрасно себе зарекомендувала й не потребувала структурних перетворень та реформування економіки протягом останнього часу. У зв’язку з цим всі висловлювання про те, що Лукашенко повертається в бік Заходу, звучать вельми безглуздо, адже такий розворот передбачає фундаментальну зміну чинної економічної та політичної моделі держави, що для керівної еліти подібне смерті, зважаючи на той факт, що значна частина вищого військово-політичного керівництва країни є  потенційними агентами впливу Російської Федерації. З огляду на це Лукашенко може тільки максимально затягувати процес розгортання російської авіабази, вибиваючи собі різні економічні преференції. Гра із Заходом – блеф і не більше. Склалися умови, що загрожують втягуванням держави у військові конфлікти Кремля й збільшують можливості реалізації кримського сценарію в самій Білорусі, тому пробілоруська частина силовиків та номенклатури повинна максимально саботувати процеси створення нових російських військових баз і сприяти захисту конституційного нейтрального статусу Білорусі.

Добре, що в Україні приділяють належну увагу питанню посилення протиповітряної оборони. Секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що вважає загрозу застосування Росією авіації реальною у випадку ескалації конфлікту на сході України. Тому одним з пріоритетних завдань Збройних Сил України на 2016 він назвав відновлення потенціалу протиповітряної оборони та Військово-повітряних сил держави. Слід зазначити, що значне посилення сил ППО потрібне не тільки вздовж лінії фронту й кордону з РФ, а й, передусім, на білоруському напрямку.

Матеріал підготував Денис Івашин спеціально для InformNapalm.org

(CC BY 4.0) При повному або частковому використанні матеріалу пряме посилання на автора і статтю на сайті InformNapalm.org обов’язкове.
Активне поширення матеріалу в соцмережах вітається!

Переклад А. В

Джерело