Хоч ще й не бралося на світанок, було видно, як серед білого дня (Ю. Бедзик, Полки ідуть на переправу, 1959, с. 25); Тільки що стало на світ займатися, заскрипіли залізні ворота під баштою (Стороженко, 1, 1957, с. 385); Скінчилося гуляння, вже займається на день… зирк!! а та дівчина, що звечора була мені чорнявою – вона зовсім стала білявенька (Марко Вовчок, 4, 1956, с. 230); Ще тільки почало на світ благословлятися, темнота ночі посіріла, крайнеба почервонів і розбіглися від його в усі боки довгі пасма рожевого світу, розводячи густі померки, як прокинулася Горпина від свого недовгого сну (Панас Мирний, 4, 1970, с. 460); Ой без милого соловейка і світ не світає (Словник Грінченка, 4, 1959, с. 109).

Джерело