Русофільство на виборах у Сербії – традиція чи новий тренд?

У передвиборчій кампанії на дострокових парламентських виборах найбільші дві партії – Сербська прогресивна партія та Соціалістична партія Сербії – пропагували політику балансування між Брюсселем та Москвою, тоді як серед опозиції домінували русофільські гасла.

Згідно з попереднім підрахунком, Сербська прогресивна партія чинного прем’єр-міністра країни Олександра Вучича переконливо перемогла – із 50% голосів. Друге місце посіла Соціалістична партія на чолі з Івіцею Дачичем, яка належить до урядової коаліції. Соціалісти отримали 11,6% голосів. Третє місце – Сербська радикальна партія з Воїславом Шешелем.

На минулих парламентських виборах, що відбувалися у Сербії у березні 2014, – одночасно із “референдумом” в Криму – до Народної скупщини Сербії вперше потрапили лише партії, які підтримували інтеграцію Белграда до ЄС.

Через два роки криза в Євросоюзі та розбіжності у Європі через збройний конфлікт на сході України вплинули і на зовнішньо-політичний курс Белграда. Утім, попри рішучість інтегруватися до ЄС, ставши кандидатом на членство, Сербія відмовилася втілювати політику Брюсселя і вводити санкції проти Росії.

У дострокових парламентських виборах 24 квітня брали участь 20 партій та колацій Сербії. Майже половина з них пропагували зближення або навіть інтеграцію Сербії з Росією, а деякі відверто виступають проти політики євроінтеграції.

Дві сербські партії відкрито називають себе російськими: “Російська партія – Слободан Николич”, та “Сербсько-російський рух – Слободан Димитрієвич”. Жодна з них у неділю не подолала 5%-ий виборчий бар’єр.

За

переписом з 2011 року у Сербії, тих, хто вважає себе росіянами, задекларувалися 3 247 осіб із близько 7 мільйонів населення країни. Відтак, можна припустити, що виборча кампанія з русофільськими гаслами була спрямована насамперед на сербського виборця.

Русофільство у Сербії – “традиційна лінія”

Часопис

“Нова српска политичка мисао”, який опікується і опитуваннями громадської думки, на початку квітня оприлюднив результати опитування, згідно із якими політично-економічний союз Сербії з ЄС підтримує 23%, а з Росією – майже 34%. Майже 32% опитаних вважають, що Сербія повинна залишатися “нейтральною”.

Сербія і тоді, і зараз є розколотою перед вибором між модернізованою реальною державою західного зразка, або на державу територіально експансивною, метою якої є об’єднання та визволення сербського народуЛатинка Перович, сербська історик

Вступ Сербії до ЄС пiдтримують 51% респондентів.

Сербський історик та колишній політик Латинка Перович русофільство у Сербії вважає “традиційною лінією”, як певну належність “спільному цивілізаційному колу”. За її словами, русофільство у Сербії було утверджене у таких критичних історичних моментах, як отримання незалежності всередині ХІХ століття.

“Сербія і тоді, і зараз є розколотою перед вибором між модернізованою реальною державою західного зразка та територіально експансивною – метою якої є об’єднання та визволення сербського народу. Росія завжди у Сербії підтримувала цей другий варіант”, – твердить пані Перович.

За її словами, Сербія нині знаходиться у сповільненому процесі модернізації, Белград коливається чи інтегруватися до ЄС, а сербське суспільство дедалі більше спирається на “вигадану Росію”.

Сербський політолог Володимир Трапара також підтримує тезу, що русофільські почуття у Сербії є традиційними. Ці настрої, за його словами, не зникали навіть коли відносини між Сербією та Росією були напруженими. А це майже усе ХХ століття – в період існування Югославії та Радянського Союзу.

Через постійне висування умов Сербії щодо членства до ЄС, Брюссель повторює ці ж сами свої помилки, які США та європейські партнери робили протягом дев’яностих роківВладимир Трапара, сербський політолог

Після Холодної війни, на думку сербського політолога, русофільські настрої у Сербії посилюються. Особливо – після приходу до влади Володимира Путіна. Ці почуття експерт пояснює антисербською політикою, яку протягом дев’яностих років провадили щодо Сербії країни Заходу.

“Певним чином це є розчарування у Сербії Європейським союзом, який показав, що він залишається на такій (антисербській. – Ред.) позиції. Через постійне висування умов Сербії щодо членства до ЄС, Брюссель повторює ці ж сами свої помилки, які США та європейські партнери робили протягом дев’яностих років”, – каже пан Трапара.

Сербський політолог вважає, що Росія підтримує політику Сербії, і сербський народ це відчуває.

По гроші – на Захід, по цінності – на Схід?

Водночас, сербський історик Міливой Бешлин зауважує, що сербський націоналізм традиційно пов’язаний з Росією. Навіть якщо Сербія в історії поверталася до Заходу, то це лише через прагматичні економічні причини. Стосовно ж цінностей, каже, країна завжди орієнтувалася на Схід, вважає він.

Прибічники такої політики думають, що ідентифікуючись з Росією, російським націоналізмом та режимом Путіна, вони певною мірою можуть повернути свою гідність. Вони вірять в ілюзію, що Путін підняв Росію, і що він є найсильнішим політиком у світіМіливой Бешлин, сербський історик

Пан Бешлин називає проросійські партії на сербських виборах “пропутінськими” – феномен, який робить Сербію унікальною у Європі.

На думку сербського історика, політика сербського націоналізму після конфліктів дев’яностих років зазнала поразки. Саме тому Росія підтримує сербських націоналістів і “підбурює в них надію на історичний реванш”.

“Це ідеологія, яка пояснюється розчаруванням поразкою. Прибічники такої політики думають, що ідентифікуючись з Росією, російським націоналізмом та режимом Путіна, вони певною мірою можуть повернути свою гідність. Вони вірять в ілюзію, що Путін підняв Росію, і що він є найсильнішим політиком у світі”, – каже пан Бешлин.

Російська “м’яка сила” на Балканах

Інше дослідження громадської думки, проведене “Нова српска политичка мисао”, показує, що вступ Сербії до НАТО пiдтримує лише 10,5%, в той час як союз Сербії з Росією – аж понад 67% опитаних.

Співрозмовники ВВС Україна здебільшого погоджуються, що партії, які відверто пропагують союз з Росією є маргінальними, проте зауважують, що вони виникли вони завдяки русофільським настроям, що існують у сербському суспільстві.

Сербська захисниця прав людини та колишня дипломат Соня Бісерко вважає, що велику роль у популяризації Росії в Сербії відіграє Москва, яка впродовж останніх років дуже активно використовує на Балканах політику “м’якої сили”, себто поширення свого впливу через ЗМІ та різні організації.

За її словами, Росія значно більше інвестувала у “м’яку силу”, ніж у економіку Сербії. Також, Росія у Чорногорії підтримує просербські партії та кампанію проти вступу цієї країни до НАТО. На думку пані пані Бісерко, це є певним сигналом і для Сербії.

За словами колишнього дипломата, ЄС на Балканах останнім часом є менш активним через внутрішні труднощі, і це місце намагається посісти Росія.

“Сербський Уряд лише формально підтримує вступ Сербії до ЄС, але процес виконання важливих угод – як наприклад із Косово – дуже сповільнений і має невелику підтримку. Росія тут підгодовує ілюзії сербських націоналістів, що питання кордонів на Балканах ще остаточно не є вирішеним. І що їх можуть переглянути в нових міжнародних обставинах”, – сказала пані Бісерко.

Показово, що інше

опитування громадської думки зроблене Ipsos Public Affairs, яке охоплювало молодше покоління (з 18 до 35 років), встановило, що значна більшість сербської молоді вважає, що якби Сербія була у союзі з Росією, вони б мали кращі умови для отримання роботи, навчання та подорожей.

Опитування також показало, що сербська молодь мало обізнана про російські військові інтервенції за кордоном. Майже 50% опитаних нічого не знає про теперішній статус Криму. Або вважає, що цей півострів став незалежною державою.

What’s wrong with the BBC? This entry passed through the Full-Text RSS service – if this is your content and you’re reading it on someone else’s site, please read the FAQ at fivefilters.org/content-only/faq.php#publishers.

Джерело