Матеріал підготував Анатолій Баронін спеціально для сайту міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm.

Росія постачає безпілотники проіранському ліванському угрупованню “Хезболла” і проводить технічну розвідку щодо Ізраїлю. Про це свідчить факт перехоплення в ізраїльському повітряному просторі 17 липня БПЛА, запущеного з території Сирії, ймовірно, з однієї з баз «Хезболли» у горах Каламун. За даними управління військової розвідки Ізраїлю, перехоплений над Голанськими висотами безпілотник – російського виробництва типу «Форпост», призначений для ведення розвідки.

Ці безпілотники складають в Росії за ізраїльською ліцензією БПЛА Searcher Mk2 ізраїльської компанії IAI. Співпраця Росії з IAI триває з 2009 року, відколи за контрактом про прямі закупівлі на суму $100 млн було куплено перші Searcher. У 2012 році уклали контракт про складання за ліцензією БПЛА розробки IAI на суму $400 млн, з них $300 млн припадало на 10 комплексів «Форпост». Виробництво здійснює АТ «Уральський завод цивільної авіації» (рос. – УЗГА, Єкатеринбург, входить до складу АТ «ОПК «Оборонпром» держкорпорації «Ростех»). Ці БПЛА ЗС РФ активно використовують в Україні, Сирії, а також на Північному Кавказі.

Читайте також: БПЛА «Форпост» збили на Донбасі: знайдено слід російських військових частин

Стоп-кадр оперативної зйомки ВСА після захоплення “Центру-С” показує мапу Північного військового округу Ізраїлю, мабуть, як зони відповідальності.

Поява «Форпосту» над Голанами свідчить про відновлення спільної розвідувальної діяльності РФ та Сирії стосовно Північного військового округу ЗС Ізраїлю.

5 жовтня 2014 року ВСА (Вільна сирійська армія) взяла під контроль спільний російсько-сирійський центр радіо- і радіотехнічної розвідки (так званий «Центр-С» ОСНАЗ), розташований на горі Таль Аль-Хара поблизу Дараа на півдні Сирії, поблизу сирійсько-ізраїльської демаркаційної лінії. Цей центр здійснює радіоелектронну розвідку північної частини Ізраїлю, хоча ізраїльський Другий телеканал заявляв про контроль Тель-Авіва, півночі Йорданії та західної частини Іраку. Висока доля ймовірності, що споживачем розвідданих «Центру-С» був також Іран.

Супутниковий знімок російсько-сирійського центру поблизу Дараа

Деякі джерела повідомляли, що у 2012 році цей об’єкт модернізували і після цього зона видимості розширилася на всю територію Ізраїлю та Йорданії, затоку Акаба та північ КСА. Але мапа оперативної ситуації, зафіксованої на зйомках ВСА, говорить про значно меншу зону контролю, що обмежується 100 км на схід від Аммана. У січні 2016 року урядові війська за підтримки ВПС РФ та підрозділів «Хезболли» взяли під контроль Дараа, однак точних даних про справжній контроль інфраструктури колишнього «Центру-С» немає.

Супутникові знімки говорять про концентрацію вантажних автомобілів на його території, але ідентифікувати їх складно.

Якщо цей об’єкт повернеться під контроль урядових сил Сирії, з ймовірністю на 70% можна стверджувати, що його роботу відновлять, зважаючи на вигідне розташування.

На стоп-кадрі відеосюжету “Центр-С” після захоплення ВСА. Характерні антени підтверджують ідентичність об’єкту на супутниковому знімку.

Постачання озброєння «Хезболлі» та відновлення активності у сфері розвідки на території Ізраїлю свідчить про те, що Кремль сприяє ослабленню Ізраїлю та формуванню умов для відмови Тель-Авіва від наступальних дій і щодо Сирії, і щодо «Хезболли». Також можливе попередження про завдання ВПС Ізраїлю можливих повітряних ударів.

Після звернення прем’єр-міністра Ізраїлю Б. Нетаньягу до Президента РФ В. Путіна з вимогою пояснити, як російське озброєння потрапило до «Хезболли», російське керівництво взяло паузу на кілька тижнів, а потім відповіло, що не знайшло доказів наявності російського озброєння у цього угруповання. Проте ще рік тому, 1 липня 2015 року, один із лідерів шиїтського угруповання шейх Наїм Кассем заявив, що протягом останніх десяти років позиція Росії почала збігатися з позицією «Хезболли». Зокрема, Росія почала віддалятися від осі США – Захід – Ізраїль. Також Кассем підкреслив, що у Росії та «Хезболли» спільні погляди на сирійський конфлікт і на неприпустимість усунення лідера цієї країни Башара Асада. Він підтвердив, що між «Хезболлою» та РФ є контакти по всіх напрямках. Інтерв’ю Кассема прокремлівському виданню виявило очевидний постійний контакт російського посольства у Лівані з керівником «Хезболли».

Аналіз фото- та відеоматеріалів з території Сирії показує, що зараз підрозділи «Хезболли» на батальйонному рівні, розгорнуті на території Сирії та Лівану, укомплектовані переважно російським озброєнням, включно з ПТРК та ЗРК.

В ізраїльських військових колах є думка, що російське озброєння може потрапити до рук «Хезболли» внаслідок відсутності російського контролю за використанням наданої зброї в сирійській урядовій армії. Але заяви керівників «Хезболли» свідчать про пряме постачання зброї цій організації через бази в Латакії. Так, у липні 2015 року Наїм Кассем висловив думку, що Росія і «Хезболла» могли б виступати єдиним фронтом на міжнародній арені, а також співпрацювати у сфері економіки та постачання озброєння. Він також додав, що «Хезболла» отримує російську зброю для війни у Сирії. («Так, ми отримуємо російську зброю, але це зовсім не важливо, яким шляхом», – заявив Кассем). Отже, Кассем спростував відповідь російського військово-політичного керівництва ізраїльському прем’єр-міністру. Крім цього, відповідно до даних AMAN, ізраїльська авіація знищила кілька конвоїв зі зброєю, які йшли з території Сирії в Ліван, що також непрямо вказує на існування каналу доставки озброєння «Хезболлі».

Стоп-кадр оперативної зйомки ВСА демонструє мапу оперативної ситуації. Для порівняння вище даємо ту саму ділянку території на звичайній мапі. Зона роботи центру не могла виходити за межі цієї території

Підтримка Кремлем «Хезболли» в регіоні направлена на активізацію роботи цієї організації в Іраку, Ємені та Бахрейні. РФ зацікавлена в демонтажі монархічних режимів країн Затоки. Цей сценарій дає Москві широкі економічні переваги. Тактично ця мета збігається з інтересами Ірану, що дозволяє РФ посилити власні позиції в регіоні у трикутнику «Хезболла» – Іран – Росія. Є також непрямі ознаки того, що ставлячи на «Хезболлу» в регіоні, Росія заручилася підтримкою офіційного Пекіна.

Читайте також: Коаліція Росії із Заходом проти ІДІЛ під питанням.

У жовтні 2015 року з різних джерел почали надходити повідомлення про те, що Китайська Народна Республіка готова надати підтримку Росії для проведення військової операції проти «ІДІЛ». Так, радіостанція «Голос Бейрута», з покликанням на високопоставлені джерела в угрупованні «Хезболла», повідомила, що скоро відбудеться перекидання солдат Народно-визвольної армії Китаю в арабську республіку. Британська «Express» у листопаді також присвятила цій темі матеріал. Зважаючи на те, що між публікаціями минув місяць, питання китайської участі в сирійській кампанії підтримувалося на плаву або як стимул до прийняття рішення, або через переговори, які призводили до витоку інформації чи спроб їх зірвати. Оскільки немає підстав говорити про наявність підрозділів КНР у Сирії, рішення Пекіна було негативним, проте, якщо подивитися на факт підтримки Китаєм російсько-сирійської позиції у РБ ООН, а також збереження економічних стосунків з Іраном у нафтовій сфері й бажання посилити свою присутність на нафтовому ринку Близького Сходу, можна зробити висновок, що китайське керівництво не заперечувало проти ставки на шиїтське угруповання («Хезболла») у Сирії. Для Пекіна така позиція в умовах високих ризиків у Синьцзян-Уйгурському автономному районі дозволить зберегти напругу на віддалі від своєї території, зберігши важелі впливу на Близькому Сході.

Джерело