Кернесюґенд

м. Харків, вул. Д…

В Ірпені утворено…

Нещодавно в Ірпені …

РЕАЛІЇ, ЯКИХ НЕ ХОЧЕМО…

Творився часопис пі…

Хто вони, кобзарі ХХІ…

Запрошуємо ознайоми…

Дуже часто читач дивує…

Сьогодні ми погово…

Пішов з життя багаторічний…

З сумом повідомляєм…

Населення: світ і Україна

Майже 4 000 народів…

Шаровари - це одяг…

Підставою для нашо…

«
»

EgorovaLeaks: світлофор допуску на контрольовану ТО «ДНР» територію і контроль закордонних журналістів

EgorovaLeaks

Міжнародна волонтерська спільнота InformNapalm  в рамках публікації спецтеми #EgorovaLeaks (аналіз зливу службової  інформації терористів «ДНР» по вербуванню, а також координації дій закордонних журналістів)публікує на своїй платформі матеріали й переклади власних розслідувань, а також цікаві розслідування наших колег та партнерів. Це дослідження підготував редактор інформаційної служби «Радіо Свобода»  Марк Крутов за сприяння InformNapalm.

«Русофоб, випровадити з Донецька!»

В інтернет потрапило електронне листування співробітниці т. зв. «міністерства інформації ДНР» Тетяни Єгорової, з якого видно, як в «народній республіці» фільтрували журналістів, які бажали працювати на «її території». Для цього у серпні 2015 року розробили цілу систему, керовану з Москви. Зараз її розробники просять у керівництва т. зв. «ДНР» грошей, щоб продовжити роботу вже безпосередньо на підконтрольній «сепаратистам» території. Є в листах Єгорової цікаві документи, наприклад, про те, як українського журналіста відправили «на підвал» за «візитку Яроша».

У червні 2015 року журналіста російської «Нової газети» Павла Канигіна затримали в Донецьку, побили й видворили з території, контрольованої самопроголошеною т. зв. «Донецькою народною республікою». Пізніше Канигін розповів, як незадовго до цього безуспішно намагався отримати акредитацію для роботи на контрольованій т. зв. «ДНР» території у т. зв. «міністерстві інформації республіки», у співробітниці Тетяни Єгорової. 3 серпня 2016 року, через рік і два місяці після історії з побиттям та видворенням Канигіна, у твіттер-акаунті Єгорової з’явився такий допис:

У файлі (за посиланням із твіттера зараз не доступний, копію в розпорядження «Радіо Свобода» надали активісти міжнародної спільноти розслідувачів InformNapalm – РС) електронне листування Єгорової за 2015–2016 роки. Найімовірніше, твіттер Єгорової зламали, як і поштову скриньку. Листи, які невідомі хакери опублікували й передали українським ЗМІ (якщо це й справді був злом, в не «самолюстрація»), висвітлюють механізм фільтрації журналістів, яким «влада ДНР» дозволяла чи забороняла писати про події в «народній республіці». Зокрема, у листуванні є excel-файл, повністю присвячений співробітникам закордонних видань та телеканалів.

Це не перший злом електронної пошти співробітників так званого «міністерства інформації ДНР». Весною цього року український сайт «Миротворець», який фіксує за даними в соціальних мережах людей, які воюють у лавах ТО «ДНР» та ТО «ЛНР» чи співпрацюють з їхньою «владою», опублікував списки журналістів, акредитованих у т. зв. «Донецькій народній республіці». Ця публікація викликала обурення фігурантів списку та хвилю гострих дискусій у соціальних мережах. Багато хто вважав, що акредитація у «влади» невизнаної «держави» є цілком звичною та допустимою практикою. Після скандалу «Миротворець» оголосив про своє закриття, але потім засновники сайту передумали.

Публікація на «Миротворці» була покликана дискредитувати журналістів, які не соромляться працювати в Донецьку по «офіційній акредитації» від «влади ДНР». Але отримати таку акредитацію дуже складно – не тільки журналістам опозиційних видань, таких як «Нова газета», а й закордонним кореспондентам – якщо тільки вони не представляють радикальні праві європейські ЗМІ, які співчувають «сепаратистам».

У файлі з опублікованих у середу «листів Єгорової» симпатизанти «ДНР» позначені зеленим кольором. Серед них, наприклад, німецький фотограф та журналіст Мебіус Мірко (псевдонім – Марк Бартоломай), який відкрито симпатизує «сепаратистам» і навіть зняв фільм з промовистою назвою «Українська агонія». Навпроти його прізвища великими літерами написано «GOOD FRIEND» – «хороший друг»:

А втім, таких, як Мірко, у цій базі меншість. В основному таблиця розфарбована червоним та жовтим кольором. Червоний – це журналісти, яких в жодному разі не можна допускати на територію, контрольовану т. зв. «ДНР», а якщо вони вже там опинилися, то їх треба звідти негайно «випровадити». Жовтий – ті, чий допуск на контрольовану т. зв. «ДНР» територію поки під питанням.

Формулювання безапеляційні. «Русофоби, працюють чітко на ЗСУ, випровадити з Донецька негайно». «Працює на українські ЗМІ». Навпроти прізвища кореспондента агентства Associated Press розлогіший коментар: «Натівський пропагандист. Дуже грамотний. Рейтерс і АП – основні ідеологічні вороги Росії в інформаційній війні». В окремому стовпчику – посилання на матеріали, які повинні підтвердити ці оцінки.

Водночас з допуском на контрольовану т. зв. «ДНР» територію журналістів австралійського телеканалу ABC «сепаратисти» готові «поекспериментувати», хоч і називають канал «русофобським»:

Навпроти деяких прізвищ (як на верхньому рядку на фото вище) стоїть позначка – «попросіть його показати свої статті». Навпроти інших, наприклад, кореспондента італійської газети La Repubblica, позначка «є ризик» і пояснення, мовляв, журналіст, який запитує про акредитацію, робив інтерв’ю з міністром внутрішніх справ України Арсеном Аваковим. Серед відомих західних журналістів, яким категорично заборонено з’являтися в Донецьку, – Олівер Керрол (у той час – співробітник британської The Independent), Роланд Оліфант (Daily Telegraph), Анна Нємцова (The Daily Beast). Всі вони не раз робили репортажі з Донецька з самого початку подій «російської весни» 2014 року – захоплення адміністративних будівель прибічниками незалежності Донецької та Луганської областей від України. У «чорних списках» фігурують також представники таких ЗМІ, як Reuters, BBC, Al Jazeera.

Все це, як видно з іншого виявленого в пошті листа, результат роботи «Системи моніторингу ЗМІ та журналістів у ДНР». Система базувалася в Москві на базі англомовного «Інформаційного агентства DONi» (Donbass International News Agency). Систему запустили у серпні 2015 року, але зараз керівництво  ТО «ДНР» відмовляється далі фінансувати її роботу.

У листі за 5 липня 2016 року директор агентства, фінський журналіст Янус Путконен (російські ЗМІ називають його «західним журналістом-ентузіастом, який намагається прорвати інформблокаду навколо «ДНР» і «ЛНР») пише Єгоровій (з копіями в «МДБ ДНР» і «Адміністрацію ДНР»):

«Ми змушені повідомити службі національної безпеки ДНР (МДБ), державному управлінню та прес-центру Донецької Народної Республіки, що Система інформаційного захисту, якою керує Інформаційне агентство Донбасу DONi для надання надійних послуг по акредитації закордонних журналістів, закрита і перебуває в режиму очікування з 1.7.2016. Причиною закриття системних служб стала довготривала невпевненість у продовженні діяльності Інформаційного агентства та Міжнародного прес-центру Донбасу DONi. DONi Group кілька місяців чекала на підтвердження наявності офіційної підтримки та фактичного рішення про продовження державного партнерства як офіційного каналу засобів масової інформації ДНР. Прийняття потрібних рішень в руках О. Захарченка, Голови Народної Республіки».

Янус Путконен (ліворуч) і «заступник командувача оперативним командуванням ДНР» Едуард Басурін

Путконен звітується про виконану роботу й доводить незамінність «системи» для керівників «сепаратистів»:

«Система DONi служила Донецькій Народній Республіці з часу заснування у серпні 2015, і була націлена на роботу при взаємодії з високопоставленими особами  ДНР. Точність пропозицій про видачу акредитацій від системи була дуже надійною, без жодних збоїв, невдач чи витоків інформації в період обслуговування інтересів ДНР. DONi жодного разу не звинувачували в наданні високопоставленим особам ДНР неправдивої, упередженої чи необґрунтованої інформації про акредитацію. Всю інформацію надавали через кілька годин чи максимум протягом доби».

Абзац, присвячений налагодженню співпраці з «потрібними» і «правильними» журналістами та ЗМІ:

Щодня висували об’єктивні пропозиції для можливої співпраці із закордонними ЗМІ та журналістами у тісній взаємодії з «МДБ», «міністерством оборони ДНР»:

«Практично щодня висувалися об’єктивні пропозиції для можливої співпраці із закордонними джерелами ЗМІ та журналістами у тісній взаємодії з МДБ, Міністерством оборони, Донецьким Прес-центром, а також з адміністрацією чи іншими міністерствами ДНР, а також окремими офіційними високопоставленими особами.  Вся оброблена інформація, яка пройшла через систему,  є питанням національної безпеки й проходить під грифом цілком таємно. Послужні списки деяких закордонних журналістів вивчались також в рамках безпосередніх військових потреб ДНР».

Ну а в результаті Путконен просить грошей – агентство DONi заради цього ладне змінити московську прописку на донецьку й скоротити витрати:

«Умови, потрібні для продовження роботи:

  • Система інформаційного захисту DONi базувалася у Москві, звідти здійснювали підтримку бази даних і обробку інформації. Система може продовжувати функціонувати у тій самій формі, як з моменту заснування й початку свого розвитку рік тому, але для підтримки функціоналу щомісячно потрібно 50 000 рублів, що призначені переважно для заробітної плати системного оператора (45 000 зарплата + 5 000 витрати на утримання системи)
  • Систему захисту можуть перемістити в столицю ДНР місто Донецьк під безпосереднє керівництво директора DONi в його офіс, що допоможе знизити витрати на щомісячну заробітну плату оператора бази даних приблизно до 30 000, але в такому разі повернення системи до повного функціонування триватиме приблизно місяць (15 000 зарплата + 5 000 витрати на утримання)

• Інформаційне агентство DONi готове продовжувати виконувати обов’язки з виконання завдань в рамках інформаційного захисту, але після року приватного фінансування, зіткнувшись з кількома невдачами в розвитку агентства та через кілька місяців величезної невпевненості щодо отримання державної підтримки, формат та функціонування концепту Системи інформаційного захисту треба знову переглянути в процесі переговорів».

Якщо вірити листам з поштової скриньки Тетяни Єгорової, фінансування системи фільтрації закордонних журналістів здійснювалося за особистою санкцією лідера «сепаратистів» т. зв. «ДНР» О. Захарченка.

Викладене в мережу листування Тетяни Єгорової містить тисячі листів – вони присвячені не тільки акредитації журналістів, але й допомозі, як потрапити на територію, яку контролює ТО «ДНР», закордонним «активістам», які підтримують «народні республіки». У листах – десятки копій паспортів громадян Італії, Франції, Фінляндії та інших країн та обговорення, як краще організувати їхній приїзд на територію, контрольовану т. зв. «ДНР» (переважно – через територію Росії, автобусами з Москви). Та все-таки більшість листів присвячена роботі ЗМІ.

В одному з них, наприклад, говориться, що в селі Зайцевому (одна з найгарячіших точок на лінії зіткнення між «сепаратистами» та українською армією; зараз село – під формальним контролем ЗСУ – РС) помітили журналістку французького телеканалу France 24 – вона нібито «ставила проукропські запитання» командиру одного із загонів «сепаратистів».

Інший лист розповідає, як українського журналіста й блогера Назарія Наджогу відправили у «фільтраційний пункт МДБ ДНР» за те, що в його сумці для ноутбука знайшли «візитку Яроша». Це словосполучення стало інтернет-мемом весною 2014 року, коли російські ЗМІ після однієї з перестрілок в районі тоді ще зайнятого «сепаратистами» Слов’янська повідомили, що на місці подій знайшли візитівку лідера «Правого сектору» (організація заборонена в Росії – РС) і «американські долари». З того часу виробництво сувенірних «візиток Яроша» поставили на потік, магнітики у вигляді цієї візитівки можна купити на будь-якому сувенірному лотку в Києві. Важко сказати, чи сувенір був у сумці українського журналіста, якого затримали на одному з блокпостів т. зв. «ДНР», але виявлена візитівка для нього стала причиною серйозних неприємностей.

У кишені сумки для транспортування особистого ноутбука виявили візитну картку на ім’я Яроша Дмитра Анатолійовича

«Вранці 10 травня 2015 року під час проведення огляду особистих речей Наджоги Н. М. співробітники прикордонної служби МДБ ДНР у кишені сумки для транспортування особистого ноутбука виявили візитну картку Яроша Дмитра Анатолійовича, лідера неформального правоекстремістського угруповання «Правий сектор» з вказаними номерами обласного осередку цієї організації в місті Тернополі, в результаті вказану особу затримали й доправили в Пункт фільтрації МДБ ДНР у місті Донецьк».

Для Наджоги ця історія закінчилася добре. З листа видно, що з ним «налагодили контакт», після цього рекомендували видати журналісту акредитацію, але тримати його під пильним контролем. В Україні у зв’язку з публікацією «листів Єгорової» найбільше обговорюють не проблеми закордонних кореспондентів, а телеканал «Інтер». В одному з листів такий собі Леонід Муравйов виправдовується перед Єгоровою за слово терористи, вжите в одному зі своїх репортажів журналістом «Інтера» Романом Бочкалою на адресу «сепаратистів», і запевняє її, що Бочкалу за це слово «пекельно покарали». Сам Бочкала вже заявив, що жодним чином керівництво каналу його не карало, і пригадав, що був час, коли на «Інтері» справді з’явився чоловік на прізвище Муравйов – Бочкала натякає, що він міг бути куратором, якого під виглядом стажиста намагалися вкорінити для роботи на телеканалі російські спецслужби.  Муравйов фігурував в українському медіа просторі як загадковий «редактор» однієї з програм «Інтера», але у березні 2015 року керівники телеканалу спростували цю інформацію. Офіційно відомо тільки те, що тієї ж весни Леоніда Муравйова видворили з України співробітники СБУ «за пропагандистські матеріали про конфлікт на Донбасі», приїжджати в Україну протягом найближчих 5 років йому заборонено.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *