Примітка редакції:
Публікуємо цікаву статтю про Керченський міст, який в РФ називають «будівництвом століття». Матеріал підготували учасники громадської організації «Європростір» Олег Батурін та Дмитро Лісунов спеціально для сайту міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm.

Будував міст у Крим, а пішов пішки на Урал

На «головному російському будівництві століття» масово обманюють працівників та використовують студентські будзагони.

Майже 3 тисячі кілометрів пішки до свого будинку ледь не довелося пройти простому трудязі з Уралу, жителю Златоуста В’ячеславу Абдулліну. По дорозі додому він багато разів проклинав себе за те, що відгукнувся на оголошення однієї з єкатеринбурзьких фірм, яка пообіцяла роботу в Челябінській чи Свердловській областях вахтовим методом: «30 днів з проживанням та харчуванням, а потім 15 днів – відпочинок удома».

Уже після підписання потрібних документів з’ясувалося, що на Уралі ніякої роботи немає і не буде. Тому В’ячеславу та іншим робочим запропонували їхати в Крим. Їх повантажили на автобуси й повезли до узбережжя Чорного моря, на будівництво Керченського мосту. Коли вахта закінчилася, додому везти роботяг, як з’ясувалося, ніхто не збирався. Бригадир сказав, що немає транспорту, тому В’ячеслав Абдуллін з колегою вирішив добиратися додому самостійно. Через те, що за виконану роботу їм так і не заплатили, будівельники планували добратися до Уралу автостопом, але далекобійники, яких вони зустрічали, не наважилися брати попутників, і їм довелося йти пішки.

Дружина В’ячеслава Оксана розмістила оголошення на сторінці «Далекобійник» «Вконтакті» з проханням допомогти В’ячеславу доїхати додому. За словами жінки, до цього часу її чоловік пройшов пішки 4 дні, харчувався ягодами та дикими фруктами.

«Ми пройшли Батайськ. Колезі Ромі подзвонили, і він вже поїхав. Ми йдемо трасою М4  до Москви. Хто скільки може, підвезіть! Я вас благаю!» — від імені чоловіка написала 27 липня Оксана, вказавши номер його мобільного. Але ніхто так і не відгукнувся. Тому жінці довелося оформляти невелику позику, висилати чоловікові гроші, на які він і купив квиток на потяг. «У нас погано зараз із грошима, — пояснила вона. — Будинок наш згорів, винаймаємо квартиру. Чоловік мій будівельник, хотів підзаробити….»

 

Російські зварювальники діляться досвідом про «будівництво століття»

Це не єдиний випадок, коли найнятих на будівництво Керченського мосту робітників «розводять» на гроші. Днями чималий галас викликало поширене в інтернеті відео з гіркою розповіддю зварювальників та монтажників, які живуть в колишньому керченському дитячому таборі за адресою Орджоникідзе, 80. Вони понад 2 місяці не отримують зарплату. Крім цього, сума за відпрацьований час на момент працевлаштування була в півтора раза більша, ніж та, яку їм закрили в наряді.

— Ми працюємо 2 місяці на будівництві мосту з кримського боку, фірма називається ТОВ «Бізнес ресурс». Зарплату не платять. У договорі написана сума 23,50 за годину, а по договору, за яким нас набирали на роботу, нам обіцяли 1500 рублів на день за 12-годинний робочий день з годинною перервою, без вихідних. Ми всі приїжджі, за договором нам мали надати житло та харчування. Всі влаштовувалися за оголошеннями на (дошці оголошень) «Авіто», — розповів молодий будівельник із Воронежа.

Робочим обіцяли дворазове харчування, але давали його не всім. «Після нашого 11-годинного робочого дня у нічну зміну вони вважають, що ми дуже втомилися, хочемо спати й сніданок нам не потрібен. Та й по умовах наших видно, що на 50 чоловік передбачено всього 2 туалети й бойлер на 110 літрів», — додав робітник.

За словами будівельників, вони дійшли до такого стану, що ладні отримати гроші на проїзд і повернутися додому. Правда, в те, що їм повернуть зарплату, ніхто з них не вірить.

Ще одне колоритне відео про будівництво Керченського мосту опублікував зварювальник 5 розряду раніше (обережно, нецензурна лексика) :

Будувати міст кличуть також жителів інших окупованих Росією територій

Тим часом інтернет і далі рябить пропозиціями роботи на будівництві Керченського мосту. «Хорошими заробітками» намагаються привабити на «будівництво століття» й жителів територій, контрольованих ТО «ДНР» та «ЛНР». Схема така ж: охочим обіцяють зарплату 45-55 тисяч рублів на місяць.
«Звісно, харчування й проживання — власним коштом. Тільки з нашого міста на будівництво мосту приїхало 15 людей, і всі повернулися. Адже ніхто людям не пояснив, що житло та харчування в Криму коштують дуже дорого, а ціни там багато на що вищі від московських», — поділився своїм досвідом житель Дебальцевого. Правдивість його слів підтвердили й жителі Харцизька, Авдіївки, Ясинуватої, адже багато хто з них цей спосіб заробітку вже випробував на собі.

Брак робочих рук на будівництві мосту в Росії вирішили випробуваним методом — залучають так звані студентські будзагони. Перші такі загони сформували з шести провідних профільних вишів РФ: Московського автомобільно-дорожнього державного технічного університету, Санкт-Петербурзького політехнічного університету, Тюменського державного архітектурно-будівельного університету та ін.

До складу будзагонів включили студентів-відмінників, яких розмістили у селищі будівельників у районі Тамані. Ще одну групу залучили до будівництва автомобільного підходу до мосту в Крим з боку Краснодарського краю.

За словами директора будівництва транспортного переходу через Керченську протоку компанії «Будгазмонтаж» Леоніда Риженькіна, студенти виконують «не найскладніші й, безумовно, безпечні роботи на майданчиках будівництва мосту». Практику студентів на об’єктах планують закінчити за два місяці до 31 серпня. Всім учасникам будзагонів обіцяли 5-денний робочий тиждень з восьмигодинним робочим днем, безплатне проживання та триразове харчування. Для одних це практика, ну а ми бачимо, що це чистої води піар.

До «будівництва століття» в Росії підготувалися ґрунтовно. Всі основні етапи робіт широко висвітлюють в російських ЗМІ, а у соцмережах створили спеціальні акаунти, які ведуть від імені «Кримського мосту». У них «міст» вітає росіян з Днем військово-морського флоту РФ, Всесвітнім днем китів та дельфінів, і навіть з «Днем Перемоги». Також він докладно «оповідає» про процес забивання паль та будівництво фарватерних опор.

Голі цифри «імперської гордості»

Міст зводять виключно коштом федерального бюджету в рамках ФЦП «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим та міста Севастополь до 2020 року». За кошторисом вартість проекту становить 211,9 млрд рублів у цінах четвертого кварталу 2015 року. Рух автомобілів мостом окупаційна влада обіцяє відкрити у грудні 2018 року, поїздів — у 2019 році. Державний контракт на проектування та будівництво мосту через Керченську протоку підписаний 17 лютого 2015 року між Федеральним казенним закладом «Управління федеральних автомобільних доріг «Тамань» Федерального дорожнього агентства РФ та ТОВ «Будгазмонтаж».

Як тільки в Росії пролунала ідея будівництва мосту, багато росіян відразу ж схвально поставилися до витівки своїх керівників. Забули, що її реалізовуватимуть за їхні гроші в умовах фінансової та економічної кризи, безробіття, масового скорочення робочих місць. Так, за даними Росстату, кількість бідних людей у РФ у 2015 році різко зросла – зразу на 3,1 млн людей і становить 19,2 млн людей, що стало максимальним показником з 2006 року. Рівень бідності в Росії у 2015 році становив 13,4% (у 2014 році – 11,2%). Водночас Росстат уточнює, що це інформація без даних по анексованому Криму та Севастополю. Прожитковий мінімум у РФ, відповідно до даних Росстату, в четвертому кварталі 2015 року становив 9 тис. 452 руб. на людину в місяць, 9 тис. 673 руб. у третьому кварталі, 10 тис. 17 руб. у другому кварталі та 9 тис. 662 руб. у першому кварталі.

В загальному по Росії середній прибуток на душу населення у IV кварталі 2015 року становив 35 тис. 586 руб. на місяць.

І в таких умовах громадянам Росії пропонують профінансувати проект, реалізація якого зробить їх ще біднішими, а ефект для них – нульовим. Оскільки Крим для Росії є суто дотаційною територією, очікувати на повернення вкладених у нього інвестицій марно, а зоною відпочинку для росіян він ніколи не стане. Анексія Криму дала ще один дотаційний регіон, що навіть без врахування тиску міжнародних санкцій тільки прискорило економічне падіння РФ та рівня життя рядових росіян.

Не слід забувати й те, що будівництво мосту відбувається без згоди України, що само по собі є грубим порушенням міжнародних юридичних норм, відповідно до яких Азовське море є зоною спільного судноплавства. Це визнав і колишній ставленик Кремля в Криму Сергій Аксьонов. «Отримати згоду України навряд чи можна», — зазначив він і додав, що збудувати підземний перехід буде дешевше і згода не потрібна.

Опитані юристи й експерти з морського права стверджують, що без згоди України збудувати міст практично неможливо. Згідно з договором 2003 року, застосовується Віденська конвенція про право міжнародних договорів. А це означає, що РФ не може порушувати його умови покликаючись, наприклад, на положення статті 62 «Корінна зміна обставин», маючи на увазі односторонню зміну статусу Криму.

Юристи також зазначають, що більшість країн не визнають перехід Криму під юрисдикцію РФ, і Україна, яка у разі реалізації цього проекту опиниться під загрозою блокування протоки для транзиту своїх суден, має всі шанси заперечити цю «корінну зміну» в міжнародному суді чи в погоджувальній комісії ООН. Як показує практика, такі процеси можуть тривати десятиліття.

Тож не виключено, що будівництво мосту через фінансові та юридичні фактори може так і не завершитися. Росіянам, як завжди, це пояснять підступами ворога, а про те, що мільярди російських рублів витратять на вітер, ніхто особливо не переживатиме.

На дорогий безглуздий проект будівництва Керченського мосту всього планують потратити 70% бюджетних засобів, виділених на будівництво та ремонт мостів та доріг по всій Росії. Жодної чіткої економічної моделі в цій витівці, звісно, немає. На неї вирішено виділити гроші виключно для того, щоб забезпечити вільний проїзд на територію Кримського півострова, з яким у Росії немає сухопутного коридору. Головний підрядник «будівництва століття» — компанія Аркадія Ротенберга, друга Володимира Путіна — отримає всі потрібні засоби в повному обсязі і навіть більше, ніж потрібно.

“У Росії такі безглузді проекти завжди мають певну мету, — зазначає американське видання Newsweek. —  Це інструменти, з допомогою яких Кремль може реалізувати свої задуми й водночас тримати своїх олігархів та губернаторів під контролем. Великі проекти, які спонсорує держава, є частиною регульованого середовища, яке, як вважає Кремль, потрібне для того, щоб Росія змінювалася еволюційним, а не революційним шляхом. Формування більш здорових, але менш контрольованих інвестиційних умов вважається небезпечним для нинішнього російського режиму”.

«Європростір», Олег Батурін та Дмитро Лісунов спеціально для InformNapalm.org.

Джерело