Пропонуємо нашим читачам західний погляд на дії російського уряду в інформаційній сфері. Головний редактор цифрового відділу німецького видання Bild про сучасні загрози для віртуальної реальності демократичних країн.

Автор: JULIAN REICHELT

Три головні загрози цифрової реальності: Росія, Росія і ще раз Росія.

Хоча Китай має схожі з Росією можливості наступальних операцій  і діє так само агресивно, він, на відміну від Росії, зацікавлений в стабільному, орієнтованому на товарообмін, світовому порядку, тоді як Кремль звеличив розкол західного світу до своєї головної політичної мети, яку він реалізує день у день. На відміну від решти держав, Росія використовує свою цифрову вогневу міць для руйнування. У цифровій реальності Росія давно перейшла від холодної війни до її гарячої фази. Саміт Cyber Security мюнхенської конференції з безпеки в університеті Stanford в Каліфорнії, де я буду присутнім цього понеділка,- найкраще місце для того, щоб поговорити про головні загрози для нас на цей момент.

1. Росія — едина країна світу, в якій кібервійна, традиційна війна і проведення спеціальних операцій комбінуються надзвичайно агресивно і вигадливо.

Найкращий приклад – анексія Криму та окупація територій на сході України. В обох випадках традиційна форма ведення війни (відсутність знаків розрізнення, проплачені найманці, управління за допомогою спецслужб) була педантично і професійно погоджена з масштабним наступом у цифровій реальності, особливо у соцмережах, внаслідок чого фізичну реальність вдалося спотворити і змінити.

Російській пропаганді вдалось досягнути того, що навіть західні ЗМІ та політики почали говорити про «громадянську війну» в Україні. Але громадянської війни нема. Не українці стріляють в українців. До конфлікту в країні фактично не було етнічних непорозумінь. Те, що відбувається на сході України — це російська окупація, яка з допомогою інформаційної агресії почала дуже успішно інтерпретуватись, як внутрішній український конфлікт та досі використовується Росією, як політичний жетон.

Коли міністри закордонних справ зустрічаються для того, щоб вести переговори про території на сході України, вони говорять про таку модель конфлікту, якої насправді не існує. Саме це робить неможливим вирішення конфлікту і дозволяє Росії виступати арбітром, замість того, щоб вважатись стороною конфлікту. Важко уявити яскравіший тріумф інформаційної пропаганди.

2. Росія оголосила інформаційну війну самій концепції правди.

Кремль зрозумів, що відкритість західного суспільства є одночасно нашою силою і найбільшою слабкістю. Росія  використовує такі безумовні закони свободи, як свобода слова, щоб впровадити пропагандистські канали по типу Russia Today в наше суспільство та претендувати, передусім з допомогою цифрових каналів, на правдивість виключно їх власної інтерпретації. Водночас Росії достатньо того, щоб посіяти сумніви та донести message, що такого поняття як правда не існує, є лише версії правди..

Чи насправді МН17 був збитий з російської системи БУК “ополченцями”, яких інструктували росіяни? (Так). Чи насправді Асад використовував хімічну зброю проти мирного населення? (Так). А може, дівчинка, російська німка в Берліні, все-таки була згвалтована біженцями? (Ні). А може, син Ердогана не заробляє великі гроші на бізнесі з варварськими катами з ІДІЛу? (Ні). Відповіді на ці питання не могли б бути більш однозначними.

REUTERS/David Gray

Але за допомогою масштабної інформаційної агресії Росії вдалось поставити під сумнів саму концепцію правди. Логіка кремлівських експертів спецслужб така: у світі без правди можна стверджувати що завгодно, робити що завгодно і заперечувати що завгодно, не боячись наслідків. У Сирії такий план призвів до того, що США веде переговори з Росією про «гуманітарну допомогу» та військову співпрацю в той самий час, коли Росія здійснює гігантські воєнні злочини, та ведучи тотальну війну на знищення всієї мирної інфраструктури, утримує при владі воєнного злочинця.

При цьому російська пропаганда діє настільки ефективно, що мало який західний уряд ще зважується чітко означити російські дії, як воєнні злочини.

3. Росія вміло використовує західне відчуття інформаційної вразливості для торпедування недовіри в наші власні інститути.

За допомогою таких фігур як Сноуден та організацій, як Wikileaks Росії вдалось внести в політичні будні демократій західних країн дебати про моральний розклад інститутів — при цьому повністю ігнорується те, що дебати дуже цілеспрямовано регулюються саме тим урядом, для якого свобода слова та інформації не існує, який використовує спецслужби проти свого власного населення та не дотримується його громадянських прав, і який доручає вбивати своїх медійних та політичних опонентів.

В IT-середовищі багато хто досі вважає Путіна покровителем «героя» Едуарда Сноудена, а не запеклим представником спецслужб, яким він завжди був і який зміг розгледіти гіганські можливості, що надає цифрова реальність для його кампанії з дезінформації та дестабілізації.

4. Майже всі західні спецслужби вказують на російські хакерські атаки у саме серце наших демократий.

Демократична партія в США і комп’ютерна система Бундестагу в Німеччині — це лише два приклади. Є багато свідчень того, що Росія намагається прямо впливати на вільні вибори в суверенних державах.

Росія вже досягла значного зниження довіри до електронних систем виборів (як у США) і того, що результати виборів більше не сприймаються як правда, а лише як одна з її версій. Це згубно і дуже небезпечно для самих основ наших демократій.

Ми повинні захистити нашу цифрову реальність!

Як журналіст і громадянин вільної країни, я б хотів інтенсивної дискусії на Cyber Security Summit про те, наскільки рішуче та агресивно ми здатні протистояти цій загрозі. Недостатньо посилювати наші оборонні системи та ізолювати себе у світі Air-Gaps. В інтересах цифрової свободи ми мусимо розробити наступальні стратегії, щоб повернути собі власну інтерпретацію подій у цифровій реальності та знову зміцнити нашу концепцію правди, фактів та надійність інститутів.

Коли Радянський Союз транслював по радіо свою пропаганду в Західний Берлін і Західну Німеччину, США протистояли цій атаці на правду за допомогою RIAS — радіо в американському секторі. Зараз нам потрібен RIAS-концепт для цифрової реальності.

Стаття опублікована з дозволу автора, Julian Reichelt, редактора німецького видання Bild; оригінал: Bild от 19.09.2016; переклад: Irina Schlegel. При передруку посилання на автора і наш ресурс обов’язкове.

Переклад на українську мову: Людмили Кирилюк

Джерело