Ну що ж, список росте. На Reuters вийшла стаття, у якій розповіли одразу про кількох убитих у Сирії росіян, які отримали Орден Мужності посмертно. Правовий статус загиблих росіян не зрозумілий, адже офіційно про ці втрати ніхто не говорив, тому мова, найімовірніше, йде про так званих «приватників», бійців приватних військових компаній (ПВК). Ми вже писали про російські ПВК, але давайте розбиратися зі ступенем їхньої «приватності».

У серпні ми вже писали в статті про «Медальний залік», що вбитим у Сирії та на Донбасі російським військовим дають Орден Мужності посмертно:

Медальний залік Росії у воєнній операції в Сирії. Частина 2

Але завжди зворушують оповіді про міфічні російські ПВК та псів війни, охочих заробити грошей і под.

От тільки розгляньмо факти: ПВК умовного Вагнера готується на базі 10-ї окремої бригади спеціального призначення ГРУ в Молькіно, їх відправляють на державних літаках у Сирію й так само везуть назад. Їх лікують у державних військових госпіталях, а якщо їх вбивають, то вони отримують державні нагороди.

До того ж про нагородження бійців цих «приватних» армій  державними нагородами вже не раз писали в російській пресі (архів):

«На 23 Лютого, на 9 Травня – у Молькіно нагородження. Приїжджає дядько сивий у шкіряній літній офіцерській куртці, на вигляд – чекіст у званні не нижче генерал-майора. Спочатку тим, хто живий у строю, кому орден Мужності, кому – «Відвагу». Потім зачитує тих, кого в строю немає, – посмертно»

Вам не здається, що немає в Росії ніяких ПВК? Адже що таке «П» в абревіатурі ПВК? «П» значить — приватна.

Але якщо все в цій (П)ВК фінансується державою й робиться на базі державних структур, а в результаті їм ще й нагороди видають державні, то виходить, що це ще одна державна військова структура.

У Росії немає жодних ПВК, а є ДВК — державна військова компанія, по-іншому кажучи – «армія» або «спецслужби».

Те, що ЗМІ чомусь називають такі структури «приватними», всього-на-всього продовження лінії російської пропаганди, коли очевидному факту раптом дають неочевидну назву, яка згладжує і змінює акценти.

У Криму замість логічної і правильної назви «російська армія» або «російські окупанти» всі ЗМІ використовували термін «зелені чоловічки» або «ввічливі люди». У результаті ЗМІ надали воєнній агресії Росії в Криму та її солдатам зовсім іншу конотацію і, ніби ненавмисне, зіграли на руку російській пропаганді. Можливо, більшість людей справді робили це не з поганими намірами – от тільки ті, хто вкинув ці терміни у вжиток, прекрасно знали, що роблять.

Коли вам замість терміну «російська армія» в Сирії розповідають про якісь «приватні» армії, то просто спитайте себе, чому ці «приватники» на повному забезпеченні держави – від підготовки, доставки й лікування, до посмертного вшанування воєнними орденами?

У Росії немає ніяких ПВК – є просто російська армія і спецслужби, які хочуть приховати свою присутність у тому чи іншому регіоні.

P.S. Хоч, схоже, рядовим росіянам плювати на свої втрати в Сирії:

Реакція типового росіянина на втрати на фронті: “Не рахував, мені байдуже”

Матеріал до публікації підготував Антон Павлушко 

(Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0) Інформація підготовлена спеціально для сайту InformNapalm.org, при повному або частковому використанні матеріалу активне посилання на автора і статтю на сайті обов’язкове.

Ми закликаємо читачів активно ділитися нашими публікаціями в соціальних мережах. Винесення матеріалів у публічну площину здатне переломити хід інформаційного та бойового протистояння.

Хочете оперативно отримувати сповіщення про нові розслідування InformNapalm? — підписуйтеся на сторінки нашої спільноти у соцмережах Фейсбук та Твіттер.

Джерело