Вас звільнено, або Як…

Як повідомляють ред…

УІНП звернувся до голови…

Нещодавно керівницт…

Будинок, де жив Сковорода.…

Як раніше було пов…

У Харкові наукову медичну…

Гучний скандал наби…

Через обман до нагороди,…

У Харківському райо…

Заява Фонду імені Гната…

Президентові Україн…

«
»

«Вороги всюди»: як ФСБ стежить за росіянами та кримчанами

Із 2007 року в Росії зафіксували 352 випадки точкового стеження за правозахисниками і громадськими активістами, вказують у доповіді правозахисники групи «Агора». За їхньою інформацією, російські суди автоматично затверджують рішення спецслужб про втручання в приватне життя громадян. Найбільше випадків стеження юристи зафіксували 2014 року ‒ 177, зокрема, в анексованому Криму.

Керівник міжнародної правозахисної групи «Агора» Павло Чиков радить росіянам ставитися до стеження дуже серйозно.

Павло Чиков

‒ Російська влада стежить за нами в інтернеті, під час подорожей країною й за її межі, збирає біометричні дані від відбитків пальців до зразків ДНК. Щонайменше 25 мільйонів росіян так чи інакше здавали ці дані. Головне обмеження стеження ‒ бюджетне. Дуже непросто збирати й зберігати інформацію про весь інтернет-трафік, але бажання робити це у влади є. Вони намагаються покласти витрати на бізнес, тобто провайдерів, ‒ це випливає з положень «пакету Ярової». Або ж вибирають найбільш цікаві сегменти: стеження за політичними активістами, членами некомерційних організацій. У Криму до цієї групи однозначно входять кримські татари. Російська влада записала їх у «колективні вороги» й прицільно збирає про них інформацію, серед іншого й зразки ДНК.

Павло Чиков зазначає, що це зумовлено внутрішньополітичною спадщиною СРСР, а нові технології дозволяють відслідковувати набагато більше інформації, ніж міг дозволити собі КДБ.

Павло Чиков

‒ Обмеження у спецслужб ‒ лише номінальні. Коли ФСБ хоче прослухати розмови телефону або прочитати листування в електронній пошті, для цього необхідне судове рішення. Статистика Верховного суду показує, що до 98 відсотків запитів спецслужб на це стеження задовольняються. Навіть якщо ви дізналися про таке рішення, оскаржити його постфактум неможливо. Суддя запитає, як ви можете довести порушення своїх законних прав та інтересів, ‒ і на цьому все закінчиться. Судовий контроль стеження ФСБ ‒ ілюзорний, прокурорський ‒ відсутній, громадського ‒ теж немає. Позбутися від стеження за громадським транспортом неможливо, від грамотного зовнішнього спостереження ‒ теж, а ось в інтернеті досить використовувати месенджери з шифруванням.

Російський правозахисник і громадський діяч Олександр Подрабінек вважає, що головне ‒ вчасно помітити стеження.

Олександр Подрабінек

‒ Ті, кого російська влада включила до «груп ризику», в більшості своїй не підозрюють про це. Громадяни просто роблять свою справу на громадській роботі ‒ здавалося б, навіщо за ними стежити? Однак держава зараз стежить за всіма, кого можна назвати хорошими, пристойними людьми. Якщо прийняти це як даність, можна вже опинитися на крок попереду спецслужб. За часів СРСР дисиденти знали, що за ними постійно стежать, і це давало перевагу. Попереджений ‒ значить озброєний і здатний перехитрувати того, хто стежить, коли це дійсно потрібно.

(Над текстовою версією матеріалу працював Владислав Ленцев)

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *