76 років тому – 29-30 вересня 1941 року – в урочищі Бабин Яр каральні підрозділи СС (а саме айнзатцгрупа “Ц”, німецький поліційний батальйон “Південь” та їх поплічники) вбили 33771 людину. Це були виключно євреї: жінки, чоловіки, діти, люди похилого віку…  Ця трагедія увійшла в історію як всесвітній символ Голокосту єврейського народу.

Протягом двох років (1941–1943) німецька окупаційна влада та її каральні органи перетворили Бабин Яр на місце постійних убивств. Жертвами нацистів, крім євреїв були військовополонені Сирецького концентраційного табору, українські націоналісти – воїни української повстанської армії, роми, цивільні мешканці Києва різних національностей та навіть хворі психіатричної лікарні. За оцінками сучасних істориків загальна кількість убитих наближається до ста тисяч осіб.

Залишаючись символом злочинів нацизму проти людяності Бабин Яр був далеко не єдиним місцем масових вбивств окупантами цивільного населення в Україні. Свої власні Бабині Яри нажаль має й Донецька область. Найбільша кількість розстрілів відбувалася в  Бахмуті (алебастрові штольні біля міста), Костянтинівці (Сергіївська балка), Краматорську (селища Іванівка та Ясногірка), Маріуполі (селище Агробаза). На території м. Донецька  у 1942 році існувало єврейське гетто через яке пройшли тисячі євреїв, проте точне їх число залишається й досі невідомим.

Трагедія в Бабиному Яру – це частина історії не лише євреїв, а й всього українського народу. Тим більше за нинішніх умов коли наша держава веде боротьбу не лише за власну територію, а й за відновлення історичної справедливості та збереження власної національної пам’яті. Сьогодні, в день страшних роковин Бабиного Яру, маємо ще раз пригадати цю страшну сторінку нашої спільної історії, навчитися захищати себе та свої цінності й у жодному разі не допустити повернення на українську землю тоталітарних режимів та повторення таких гуманітарних катастроф, що стали уособленням злочинів проти людяності.   

 

Департамент інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації

Джерело