Україна внесла до секретаріату Третього комітету Генасамблеї ООН, який займається соціальними, гуманітарними та культурними питаннями, оновлену резолюцію з прав людини в Криму.

Про це повідомив постійний прес-секретар представництва України при ООН Олег Ніколенко. У новому документі міститься вимога до Росії виконати тимчасові заходи наказу Міжнародного суду ООН про скасування заборони Меджлісу кримськотатарського народу та забезпечити навчання українською й кримськотатарською мовами.

Член комітету Держдуми Росії з міжнародних справ Сергій Железняк у відповідь звинуватив українську делегацію в обмані й додав, що проект нової резолюції може загрожувати суверенітету Росії.

Співавторами нового проекту резолюції виступили 34 країни. Голосування в Третьому комітеті заплановане на середину листопада, а в разі успіху документ винесуть на Генасамблею.

Речник Міністерства закордонних справ України Мар’яна Беца пояснює, навіщо Україні резолюція, яка багато в чому повторює формулювання квітневого рішення Міжнародного суду ООН.

Питання деокупації Криму потрібно тримати на порядку денному всіх міжнародних організацій
Мар´яна Беца

‒ Це не нова резолюція ‒ вона базується на резолюції минулого року й містить жорсткіші формулювання, разом з низкою вимог щодо роботи Меджлісу й навчання українською та кримськотатарською мовами. Ми виступили з нею, оскільки ситуація на окупованому півострові погіршилася, що підтверджує також недавній звіт комісара ООН з прав людини. Окрім того, ми докладаємо всіх зусиль, щоб утримувати Крим на порядку денному серед наших партнерів. Хотілося б забезпечити присутність на півострові моніторингових місій ООН, щоб вони працювали не дистанційно, як зараз, і спостерігали всі ці арешти й тортури, які відбуваються там щодня. Питання деокупації Криму потрібно тримати на порядку денному всіх міжнародних організацій.

Мар´яна Беца

Мар’яна Беца зазначає, що ухвалення резолюції зустріло відчутну протидію з боку російської влади. За її словами, тим більш успішним досягненням можна назвати внесення в документ характеристики Росії як держави-окупанта. Щоб оновлену резолюцію надалі ухвалили на Генасамблеї ООН, достатньо простої більшості голосів, додає спікер українського МЗС.

Постійний представник Криму при президенті Росії Георгій Мурадов несподівано підтримав ідею пустити міжнародних спостерігачів до Криму, незважаючи на критику українського варіанту резолюції:

«А що змінюється, власне кажучи? Звичайно, я думаю, що буде, як заїжджена платівка, ‒ вона ж стоїть на грамофоні, її й гратимуть на грамофоні постійно. Тут головна тема ‒ пропагандистський ефект, продовжувати утримувати на плаву брехню про те, що відбувається в Криму. Ми цьому протиставлятимемо нашу готовність, бажання направити численних представників і керівників кримськотатарських, українських організацій Криму в усі структури ООН для пояснення реальної ситуації й вимагатимемо приїзду через російську територію будь-яких представників місії ООН до Криму».

Координатор громадської ініціативи «КримSOS» Таміла Ташева вказує на те, що новий варіант резолюції затверджує саме юридичний статус Росії в Криму як окупанта.

У резолюції тепер чітко зазначено, що в Росії немає юрисдикції в Криму, а тільки право держави-окупанта забезпечити життєдіяльність людей, не вносячи свої правила
Тамыла Ташева

‒ Окрім вимог забезпечити навчання українською та кримськотатарською та відновити роботу Меджлісу, в оновленій резолюції є ще низка пунктів, яких не було в редакції від грудня 2016 року. Так, в документі зафіксований той факт, що між Росією та Україною триває збройний конфлікт. Це дуже важливо, оскільки Москва досі стверджує, буцімто в Україні йде внутрішній конфлікт. Окрім того, в резолюції тепер чітко зазначено, що у Росії немає юрисдикції в Криму, а тільки право держави-окупанта забезпечити життєдіяльність людей, не вносячи свої правила. Тому всі рішення, які там ухвалюються, зокрема й щодо політв’язнів, є неправомірними.

Таміла Ташева

Таміла Ташева підкреслює, що проблема мовної дискримінації в Криму також дуже важлива. За інформацією правозахисниці, використання української та кримськотатарської мов серйозно обмежене в різних сферах життя в Криму. За її словами, навіть за листи ув’язнених родичам тією чи іншою мовою їх авторів можуть посадити до карцеру.

Юрист-міжнародник, доцент Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Антон Кориневич міркує про можливі наслідки в разі, якщо оновлена резолюція зрештою набуде чинності.

Для України важливо досягти позитивного голосування за документ, який присвячений найсерйознішим проблемам анексованого Криму
Антон Кориневич

‒ Резолюції Генасамблеї ООН є обов’язковими для всіх організацій в системі ООН. Тобто всі спеціалізовані установи та робочі органи ООН зобов’язані будуть цю резолюцію виконувати. Тому дуже важливо для України досягти позитивного голосування за документ, який присвячений найсерйознішим проблемам анексованого Криму. Росія, звичайно ж, не виконуватиме вимоги резолюції, стверджуючи знову й знову, що півострів ‒ її територія, тому будь-які міжнародні вимоги до неї недоречні. Тобто ухилитися Москва може. З іншого боку, найбільша світова організація офіційно розцінюватиме Росію як окупанта й порушника міжнародного права.

Антон Кориневич

(Над текстовою версією матеріалу працював Владислав Ленцев)

Джерело