Коли вся правоохоронна система, керована Президентом і міністром МВС, мобілізована для переслідування політичних противників, критиків влади, громадських активістів, борців з корупцією, владу в країні повільно і впевнено захоплює кримінал. Це не просто кримінальники і відщепенці – це кримінал якому належать в Україні поліцейські, силовики, прокурори. Вони впевнені – країна належить їм. І вони мають право розпоряджатися не тільки бюджетами, земельними ділянками, громадськими ресурсами – але і життями людей. Їх великі боси можуть лишити будь-яку людину громадянства, з мішком на голові відправити за межі країни, дати чималий термін будь-якому критику влади, але відпустити на волю «свого» – члена системи або того хто їй вірно служить – якщо у нього достатньо грошей, є родинні зв’язки в системі, є вплив і заступництво,

Вбивство Ірини Ноздровської – це наслідок влади цієї злочинної системи. Вона дозволила собі боротися з несправедливістю, не йти на компроміс, не злякатися погроз. Її вбили. Як побили полтавську суддю Ларису Гольнік за її непохитну позицію, як переслідують суддю Ларису Цокол, яка прийняла незалежне від Банкової рішення, як кинули за грати трьох бійців «Донбасу» за участь в акціях протесту під Верховною Радою. Як переслідують ще тисячі інших сміливих, чесних і непохитних українців. Це все ланки одного ланцюга.

Немає сенсу просити у влади захисту і правосуддя. Ця влада сама і є першопричиною цієї ситуації.

Завтра обурені громадяни йдуть до МВС і СБУ вимагати справедливості. Я закликаю приєднається до них всіх небайдужих. Чи буду я завтра серед них? Буду. Душею і серцем. Я буду з вами – але не поруч і не на трибуні. Перейдуть мої соратники і друзі. Що б армія інформаційних шахраїв не повідомила усім, що Саакашвілі використовує смерть цієї сміливої жінки для власної політичної вигоди. Ще я закликаю всіх журналістів не залишитися осторонь. Прийти туди, включити свої камери, написати правду про те, що відбувається. Я закликаю справжніх політиків уважно стежити за ситуацією і бути готовими вийти на вулицю і захистити право людей на справедливість. Зробити це не тільки на вулиці, але у владних кабінетах. У Верховній Раді, в кабінетах правової системи.

Влада сподівається, що люди зберуться, пообурюються – випустять пару і розійдуться. Я думаю прийшов час нам всім не розходиться, поки вимоги людей не будуть виконані. Поки не буде знайдено вбивць. Поки не полетять голови поліцейського начальства – зажерлися на своїх постах і прикривають кримінал при владі. Поки до людей не вийдуть судді, прокурори, чиновники, силовики відповідальні за те правове беззаконня, яке накрило хвилею нашу Україну. Поки вони не вийдуть і не будуть відповідати за ситуацію в країні.
—
Когда вся правоохранительная система руководимая Президентом и министром МВД мобилизована для преследования политических противников, критиков власти, общественных активистов, борцов с коррупцией власть в стране медленно и уверенно захватывает криминал. Это не просто уголовники и отщепенцы – это криминал которому принадлежат в Украине полицейские , силовики, прокуроры, . Они уверены – страна принадлежит им. И они вправе распоряжаться не только бюджетами , земельными участками, общественными ресурсами – но и жизнями людей. Их большие боссы могут лишь любого человека гражданства, с мешком на голове отправить за пределы страны, дать немалый срок любому критику власти, но отпустить на волю «своего» – члена системы или того кто ей верно служит – если у него достаточно денег, есть родственные связи в системе, есть влияние и покровительство,

Убийство Ирины Ноздровской – это следствие власти этой преступной системы. Она позволила себе бороться с несправедливостью, не идти на компромисс, не испугаться угроз. Ее убили. Как избили полтавскую судью Ларису Гольник за ее несгибаемую позицию, как преследуют судью Ларису Цокол, принявшую независимое от Банковой решение , как кинули за решётку трех бойцов «Донбасса» за участие в акциях протеста под верховной Радой. Как преследуют еще тысячи других смелый, честных и непреклонных украинцев. Это все звенья одной цепи.

Нет смысла просить у власти защиты и правосудия. Эта власть сама и есть первопричиной этой ситуации;

Завтра возмущенные граждане идут к МВД и СБУ требовать справедливости. Я призываю присоединится к ним всем неравнодушным. Буду ли я завтра среди них? Буду. Душой и сердцем. Я буду с вами – но не рядом и не на трибуне. Перейдут мои соратники и друзья. Что бы армия информационных мошенников не сообщила всем, что Саакашвили использует смерть этой смелой женщины для собственной политической выгоды. Еще я призываю всех журналистов не остаться в стороне. Прийти туда самими включить свои камеры, написать правду о происходящем. Я призываю настоящих политиков внимательно следить за ситуацией и быть готовыми выйти на улицу и защитить право людей на справедливость. Сделать это не только на улице но во властных кабинетах. В Верховной Раде, в кабинетах правовой системы.

Власть надеется, что люди соберутся, повозмущаются – выпустят пар и разойдутся. Я думаю, пришло время нам всем не расходится, пока требования людей не будут выполнены. Пока не найдут убийц. Пока не полетят головы полицейского начальств – зажравшихся на своих постах и прикрывающих криминал у власти. Пока к людям не выйдут судьи, прокуроры, чиновники, силовики, ответственные за тот правовой беспредел, который накрыл волной нашу Украину. Пока они не выйдут и не будут держать ответ за ситуацию в стране.

Джерело