Зона вільної торгівлі ГУАМ стане помітним поштовхом економічного розвитку наших країн, – Володимир Гройсман

Запуск повноцінної зони вільної торгівлі між державами – членами ГУАМ (регіонального об’єднання чотирьох держав – Грузії, України, Азербайджанської Республіки та Республіки Молдова – за демократію та економічний розвиток) дасть помітний поштовх економічного розвитку всіх країн – учасниць об’єднання. Про це в коментарі журналістам сказав Прем‘єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Зона вільної торгівлі дасть ефект. У нас уже добра основа – маємо збільшення товарообігу (між Україною та країнами ГУАМ) минулого року на 52%, а за 7 місяців цього року понад 30% зростання. Потенціал великий, треба знімати бар’єри. Тим більше, що у нас дружні і братні відносини», – сказав Глава Уряду.

Україна буде енергетично самодостатньою, ми досягнемо цієї мети, – Прем’єр-міністр

Стратегія Уряду на досягнення енергетичної незалежності шляхом збільшення власного видобутку і раціонального споживання наявних ресурсів – правильна, і Україна буде енергетично самодостатньою державою. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Ми достатньо енергонезалежна, з огляду на запаси, держава. Ми газова країна в Європі. Наша стратегія на збільшення власного видобування і задоволення своїх потреб – правильна. Ми одночасно зменшуємо енергоємність економіки і раціонально використовуємо ресурси», – сказав Володимир Гройсман.

Він наголосив, що наступного року в Україні працюватиме Державний фонд енергоефективності – міцний інструмент підвищення ефективності споживання ресурсів. Одночасно Україна пропонує ефективно використовувати можливості газотранспортної інфраструктури, яка є надійною щодо транспортування та зберігання палива. «Ми є достатньо стійкими щодо вироблення електроенергетики. Розвиваємо атомну, гідроенергетику, альтернативні джерела. Наше завдання – бути самодостатніми. Це наша мета, і вона буде досягнута», – сказав Володимир Гройсман.

Наша мета – боротися з агресором, і ми – переможемо, – Володимир Гройсман

Консолідація всіх демократичних держав сприятиме вирішенню наявних військових конфліктів, які наразі є на території держав-учасниць регіонального об’єднання ГУАМ. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час спільної конференції учасників саміту ГУАМ, який проходить сьогодні, 5 жовтня, у Кишиневі.

Глава Уряду наголосив, що в ситуації з Україною всім зрозуміло, «хто саме ініціатор агресії».

«Протягом 4 років ми бачимо варварський напад російський військ на територію незалежної держави. Весь демократичній світ об’єднує той біль, з яким стикнулися наші народи (учасники ГУАМ). Але протидіяти (агресії) лише в рамках ГУАМ – недостатньо. Потрібна консолідація демократичного світу, – сказав Володимир Гройсман. – Нам треба добитися того, аби Росія і її керівництво відмовилися від своїх варварських планів, які приносять на нашу землю війну і втрати».

Прем’єр-міністр наголосив, що навіть у формі «заморожених» конфлікти несуть лише «бідність, відсутність прав людей, обмеження свобод». І в Україні це спостерігають і щодо тимчасово окупованого Криму, і на Донбасі. «На сьогодні важливо об’єднання всіх демократичних держав, які побудовані на демократичних цінностях, на повазі до права. І тут наша позиція (держав ГУАМ) єдина», – зазначив Глава Уряду.

Він наголосив, що єдиний план протидії Росії – щоденна, послідовна боротьба  на Сході, на дипломатичному фронті. «Україна не хоче нічого більше, аніж відновити свої кордони і проголосити мир – на всьому континенті», – сказав Володимир Гройсман.

Він зазначив, що війна проти України – це гібридна війна, коли є інформаційна, економічна, енергетична агресія. І тому потрібне чітке світове лідерство, нові інструменти протидії. «І ми переможемо», – додав Прем’єр-міністр.

Будемо підвищувати привабливість та конкурентоспроможність ГУАМ як невід’ємної ланки зв’язку Європи та Азії, – спільна заява глав урядів

Наголошуючи на важливості розширення економічних, культурних і гуманітарних вимірів співпраці держав-членів ГУАМ, спрямованої на формування території ГУАМ як гармонійного і згуртованого культурного простору, глави урядів країн-членів об’єднання погодилися докладати всіх зусиль для підвищення його привабливості та конкурентоспроможності. Про це йдеться у спільній заяві глав урядів, підписання якої відбулося в рамках саміту ГУАМ у Кишиневі.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман бере участь у зібранні і також поставив свій підпис під документом.

«Ми будемо вживати заходів, щоб прискорити реалізацію основних ініціатив ГУАМ в області торгівлі і транспортування, спрямованих на сприяння регіональному та міжрегіональному співробітництву.

Ми будемо здійснювати скоординовані і погоджені зусилля у реалізації проектів у рамках цих ініціатив та закликаємо всі зацікавлені сторони брати участь у цьому процесі», – йдеться у заяві.

У рамках саміту глави урядів також підписали протокол між митними адміністраціями держав-учасниць ГУАМ про взаємодію у сфері боротьби з митними правопорушеннями, пов’язаними з переміщенням товарів повітряним транспортом через державні кордони. Мова, передусім про широкий обмін інформацією про перетин кордонів.

Довідково 

Засідання саміту глав урядів держав-членів ГУАМ проходить сьогодні, 5 жовтня, в столиці Молдови Кишиневі. Це вже друга зустріч у такому форматі. Перша відбулася рік тому в Києві.

Успіх в економіці – це ключова передумова відновлення суверенітету та територіальної цілісності наших держав,- Глава Уряду на саміті ГУАМ

Успіх в економіці – це необхідна і ключова передумова відновлення суверенітету, територіальної цілісності та протидії агресії третіх країн для країн-членів регіонального об’єднання чотирьох держав, Грузії, України, Азербайджанської Республіки та Республіки Молдова, за демократію та економічний розвиток – ГУАМ. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час пленарного засідання саміту глав урядів держав ГУАМ, який проходить сьогодні, 5 жовтня, в столиці Молдови Кишиневі.

Це вже друга зустріч. Перша відбулася рік тому в Києві. Учасники саміту відзначали, що такий формат перемовин – на рівні прем’єр-міністрів – є вельми ефективним, оскільки дозволяє обговорювати і вирішувати більшість питань економічної співпраці, потенціал якої далеко не вичерпано. В такі непрості часи голос ГУАМ в світі має бути сильнішим, відзначали глави урядів.

Прем’єр-міністр України, зокрема, відзначив: «Для нас економічний успіх важливий ще й для того, аби відновити територіальну цілісність. І цей виклик спільний для нас. У нас є великі можливості, успіх яких залежить від нашої скоординованої діяльності».

Глава Уряду нагадав, що рік тому глави урядів зустрічалися в Києві, і сьогодні держави мають непогану динаміку наповнення нашої співпраці конкретним змістом.

У цьому контексті Володимир Гройсман ініціював активізацію перемовин з поглиблення зони вільної торгівлі в рамках ГУАМ, а також ініціатив щодо нарощування транзиту. «Розвиток транспортного коридору ГУАМ виходить на перший план. І тут можна і треба залучати міжнародних партнерів до реалізації цього проекту. Я також підтримую ідею спільного інноваційного розвитку – через об’єднання наших науково-технічних центрів, – сказав Володимир Гройсман. – Наша співпраця має вийти на рівень створення спільного економічного простору на основі чотирьох свобод».

Довідково

Організація ГУАМ утворена у 1997 році як політико-консультативний форум. В основі створення – політична дезінтеграція пострадянського простору, традиційно побудованого на домінуванні Росії, а також отримання Україною статусу лідера регіональної організації. Між країнами існує Угода про зону вільної торгівлі. За 7 місяців поточного року товарообіг між Україною та країнами ГУАМ зріс на 30% – до 1,3 млрд дол. Сальдо зовнішньої торгівлі з країнами ГУАМ позитивне і становить 498,32 млн дол.

Геннадій Зубко закликав народних депутатів пришвидшити прийняття Закону «Про засади адміністративно-територіального устрою України»

Парламент має якнайшвидше прийняти Закон «Про засади адміністративно-територіального устрою України». Він розв’яже питання саботажу 120 районами, які після трьох років реалізації децентралізації досі не створили жодної об’єднаної територіальної громади. Закон покаже, яким чином далі формуватиметься Україна як незалежна держава з врахуванням Європейської хартії місцевого самоврядування. Про це на «Годині запитань до Уряду» повідомив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Парламент має в черговий раз довести, що він є локомотивом у проведенні реформи децентралізації», – наголосив Геннадій Зубко.

Також він повідомив, що невдовзі на своєму засіданні новообрана Центральна виборча комісія має прийняти рішення про вибори в 131 об’єднаній територіальній громаді.

Степан Кубів назвав пріоритетні напрямки бюджетного фінансування у 2019 році

Сьогодні Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів у Верховній Раді назвав ключові пріоритети для бюджетного фінансування у 2019 році.

За словами Степана Кубіва, основою для визначення пріоритетних напрямків бюджетного фінансування став макропрогноз на 2018-2020 року та принцип середньострокового бюджетного планування, який вперше запроваджений чинним Урядом на всіх рівнях бюджетної системи.

«Вперше Уряд запропонував трирічне планування бюджету, що дає чіткі макроекономічні орієнтири для бізнесу та інвесторів, дозволяє краще планувати великі інфраструктурні проекти. Серед пріоритетних напрямків фінансування на 2019 рік ми визначили безпеку і оборону, енергоефективність, інфраструктуру, АПК, децентралізацію, соціальний захист, освіту і охорону здоров’я, культуру. Це виконання зобов’язань Уряду щодо розпочатих реформ, які ми проводимо», – наголосив Степан Кубів.

Перший віце-прем’єр-міністр України також назвав ключові результати за підсумками бюджетного фінансування у попередні роки у соціальній сфері, освіті та медицині.

«Уряд виконує попередньо взяті на себе зобов’язання: створено 35,6 тисячі додаткових місць у дитячих садочках у 2017-2018 роках, 25,2 млн рецептів відшкодовано за програмою «Доступні ліки» з початку дії програми, 500 тисяч українських родин скористалися програмою «теплі кредити» за 4 роки дії програми», – підкреслив Степан Кубів.

Перший віце-прем’єр-міністр України додав, що у 2019 році Уряд пропонує виділити додаткові кошти для освіти та соціальної сфери.

«Уряд передбачив 166,5 млрд грн на фінансування пенсійного фонду та 242 млрд грн на розвиток освіти, з них модернізацію початкової школи 1 млрд грн. Зарплати вчителів зростуть: без категорії – 6871 грн + 568 грн, 1 категорії – 9050 +749, вищої категорії – 9648 грн +799 грн», – зазначив Перший віце-прем’єр-міністр України.

Степан Кубів наголосив, що продовження фінансування розпочатих програм та реформ є ключовим фактором у подальшому зростанні добробуту громадян та підвищенні рівня соціально-економічного захисту громадян України.

Степан Кубів: Мала приватизація заробила для держави 185 млн грн

Сьогодні, 5 жовтня, Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді повідомив про перші підсумки продажу об’єктів малої приватизації. За його словами, мала приватизація є частиною нових можливостей для бізнесу, які створив Уряд.

“Уряд підтримує малий та середній бізнес. Наші проекти консультують малих підприємців, створюють центри підтримки підприємництва та розробляють механізми здешевлення кредитів. Крім того, ми даємо бізнесу можливість оновлювати основні фонди через механізм малої приватизації. Тепер будь-який підприємець може зайти на Прозорро.Продажі та купити нерухомість або обладнання”, – наголосив Степан Кубів.

Перший віце-прем’єр-міністр України підкреслив, що за 2 місяці публічний реєстр об’єктів малої приватизації складається з-понад 1000 об’єктів, з яких уже продано 150 об’єктів.

“Ми заробили для держави 185 млн грн. І це не просто гроші для державного бюджету і місцевих громад, це нові великі можливості для малого бізнесу, коли наприклад у проданому приміщенні в центрі Львова, може з‘явитись кав’ярня, чи сувенірна крамниця, або перукарня. А це – нові робочі місця і податки”, – наголосив Степан Кубів.

Він підкреслив, що такий результат став можливим завдяки спільним зусиллям усіх гілок української влади.

“Ми з вами разом довели, що можемо ефективно працювати. Лише за останній рік ми прийняли важливі економічні закони про приватизацію, про єдине вікно на митниці, щоб посилити боротьбу з контрабандою та покращити сервіс, а також закон про товариства з обмеженою відповідальністю, зміни до закону про акціонерні товариства та багато іншого”, – зазначив Степан Кубів.

Він закликав Парламент продовжити результативну співпрацю та разом працювати над кращим соціально-економічним становищем України та її громадян.

Степан Кубів: Експорт українських товарів за 7 місяців 2018 року склав 26 млрд доларів

Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді повідомив про зростання обсягів українського експорту.

За його словами, внаслідок цілеспрямованої політики Уряду щодо розширення експортних можливостей для українських експортерів вдалося компенсувати втрати ринків, пов’язані з агресією Росії проти України.

“Експорт українських товарів зростає останні 19 місяців, і за 7 місяців цього року українські підприємці експортували товарів на 26 млрд доларів. Звісно, Україна залишається важливим експортером харчової продукції в світі, але ми стрімко нарощуємо обсяги експорту продукції з доданою вартістю, а це метал, машини, обладнання, ядерні реактори, агропродукція, ІТ-технології тощо”, – зазначив Степан Кубів.

Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України також пояснив сальдо торговельного балансу.

“Кажуть, подивіться, у вас імпорт перевищує експорт майже на 3 млрд. Колеги! Давайте разом подивимося, що саме Україна імпортує: нафту, обладнання, електричні машини, автомобілі. Це товари, які потрібні для виробництва. Імпорт зростає тому, що підприємці розширюють та модернізують виробництво”, – підкреслив Степан Кубів.

Він наголосив, що зростання експорту – це джерело появи в експортерів додаткових фінансових ресурсів, які також можуть витрачатися на придбання обладнання для власного переоснащення, нові технології.

“Врешті-решт це [модернізація виробництва за рахунок імпортованого обладнання] підвищує конкурентоздатність української продукції на зовнішніх ринках. Це перехід від політики виживання до політики економічного розвитку через лібералізацію економіки, підтримку експортерів та малих підприємців, а також зменшення тиску на бізнес. Я впевнений: чинна економічна політика довела свою ефективність”, – підкреслив Степан Кубів.

Капітальні інвестиції в І півріччі 2018 року зросли на 26,6%, а рівень тіньової економіки скоротився до 32%, – Степан Кубів

Сьогодні, 5 жовтня, Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів у Верховній Раді прозвітував про стан економіки та результати економічних реформ.

За словами Степана Кубіва, макростабілізація економіки дає бізнесу та інвесторам впевненість у завтрашньому дні, а орієнтованість Уряду на реформування економіки – позитивні сигнали як іноземним інвесторам, так і українським бізнесменам.

“Вони [інвестори та підприємці] стали більше вкладати в український бізнес. Капітальні інвестиції в І півріччі 2018 року зросли на 26,6% проти І півріччя 2017 року. Майже половина з 207 млрд грн була інвестована в нове обладнання, машини та інвентар”, – повідомив Перший віце-прем’єр-міністр України.

Степан Кубів додав, що підприємці інвестують й виходять з тіні. За розрахунками Мінекономрозвитку, рівень тіньової економіки у І півріччі 2018 року зменшився порівняно з відповідним періодом 2017 року на 3 відсоткові пункти і склав 32% від обсягу офіційного ВВП.

“Це великий прогрес порівняно з піком тінізації економіки, який припав на 2014 рік. З того часу і до сьогодні тіньова економіка скоротилася на 11 відсоткових пунктів. Це результат дії великої кількості чинників: скорочення ЄСВ, підняття мінімальної заробітної плати, реформування сфери державних фінансів, дерегуляції та багато чого іншого”, – наголосив Степан Кубів.

Перший віце-прем’єр-міністр підкреслив, що подальше зростання української економіки України має відбуватися через залучення інвестицій, продовження структурних економічних реформ, інновацій та модернізації виробництва, підтримку малого та середнього бізнесу та збільшення обсягів експорту.

 

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України

Джерело