Синергія виконавця і слухача…

Збірник наукових ро…

Я не чакаў такога…

Сёння нашым суразм…

Я не очікував такого…

Сьогодні нашим спі…

Важливо вчитися у класиків…

Сьогодні нашою спі…

Я не маю рецепту…

Сьогодні нашою спі…

Кернесюґенд

м. Харків, вул. Д…

В Ірпені утворено…

Нещодавно в Ірпені …

«
»

У Ватикані провели ювілейне 25-те засідання Папської академії «За життя»

Незабаром роботи стануть дедалі більше подібними до людей: але чи вони зможуть особисто приймати рішення? На сьогодні роботизована хірургія використовується для нескладних медичних втручань: та наскільки безпечними можуть бути більш складні операції за подібних обставин? Чи збір даних може зашкодити автономії та свободі людини?

Ці та подібні питання розглядалися на засіданні Папської академії «За Життя», яке проводилося 25-27 лютого 2019 року у Ватикані. Цього року відбулося 25-те засідання Папської академії, присвячене темі «Робоетика: люди, машини, здоров’я».

Понад 150 членів Академії з усього світу зібралися для того, щоб поміркувати над актуальними питаннями етики, які постають на тлі успішних досягнень у сфері роботехніки. З одного боку, роботи можуть бути доброю допомогою для людини. Їх дизайн і складність операцій, які вони можуть здійснювати, зростають у великій прогресії. Проте чи не становить такий успіх небезпеку для людини?

Еммануель Агіус, викладач морального богослов’я (Мальта), розглянув питання цінності та природи роботів, їх вплив на розвиток людини, ринок праці, систему охорони здоров’я та економіку в цілому. Подібна доповідь викликала низку запитань: чи мають роботи самосвідомість, чи можуть вони мати почуття та емоції, чи ми можемо приписувати їм поняття особи. На думку доповідача, коли ми зможемо з’ясувати онтологічні питання, хто є людська особа та що ми вкладаємо у поняття «робот», то зможемо ставити відповідні питання щодо належного вжитку роботів.

Але чи можуть насправді роботи повноцінно замінити людину? Чи люди можуть бути справді щасливими, черпаючи плоди цього прогресу? На це запитання отець Ігор Бойко, член Папської академії «За життя» відповів таке: «Якщо роботи можуть стати допомогою та подарувати комфорт і більше часу для спілкування з родиною та друзями – однозначно ми можемо ствердити, що вони виконують свою місію. А в той час, якщо вони використовуватимуться щоб замінити людську особу, ми мусимо переглянути їх роль у нашому житті».

Більше про Папську академію «За життя» та її діяльність можна переглянути за наступним посиланням: Pontifical Academy for Life

Повідомила Наталія Цюпка

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *