В Японії українця Івана Боришка знають як Ная Кокі чи Тайхо Кокі – легендарного бійця сумо, якого прозвали «великим йокодзуною 20 століття». До січня 2015 року він був єдиним сумоїстом, який виграв Імператорський кубок 32 рази.

Тайхо Кокі помер 19 січня 2013 року. Видання 24tv.ua з цього приводу пропонує згадати нелегкий шлях спортсмена до слави.

“У 1961 році Тайхо Кокі отримав статус йокодзуна. У фінальній сутичці поєдинку він ухопив суперника за мавасі і виштовхав його з майданчика. Глядачі не могли повірити: щойно на їхніх очах Ная Кокі здобув найвищий та довічний титул – йокодзуна – лише у 21 рік. Такого молодого чемпіона за всю історію сумо ще не було”, – йдеться у публікації.

Здіймаючи кубка над головою, Тайхо дивився на овації публіки і шкодував лише про одне – його тріумфу не побачив батько, уродженець Харківщини Маркіян Боришко.

Востаннє вони бачились, коли хлопчику було п’ять років. Тоді сім’я жила на острові Сахалін. Той ще належав Японії, а коли перейшов Радянському Союзу – батькові швидко пригадали антикомуністичні настрої і кинули до в’язниці. Дружина з дітьми переїхала до Японії — на острів Хоккайдо, де й змінила ім’я сина з Івана Боришка на Кокі Ная. Контакти з батьком втратилися назавжди.

Аби заробити на життя, вони з мамою торгували соєвими бобами на базарі, а у 16 років хлопця з дещо незвичною зовнішністю запросили на заняття з сумо. На початку кар’єри Ная важив якихось 75 кілограмів, а тому перемоги доводилося здобувати не силою, а технікою. Згодом він набрав ще 60 кілограмів, став дужчим, та своїх прийомів не забув. Це поєднання зробило сумоїста непереможним. Йому вдалося провести серію із 45 боїв без жодної поразки. У 46-у суперник виявився спритнішим.

Наступного дня в газеті з’явилося фото – де ноги обох суперників були за межами майданчика. Почали закрадатись сумніви щодо суддівського рішення. Після цього сталася безпрецедентна подія — в сумо ввели відеоповтори суперечливих моментів. Ще раз переглянули запис і побачили, що Тайхо таки мав перемогти. Цей момент обурені глядачі назвали “помилкою століття”.

Тайхо обожнювали всі: чоловіки захоплювалися видовищними боями, адже третину матчів той вигравав, просто виштовхуючи кремезних противників із круглого рингу. Жінки вважали його найгарнішим чоловіком Японії. Коли Ная одружувався, на весілля зібралася тисяча гостей і понад 200 журналістів.

У 60-х роках, коли Японія переживала стрімкий економічний ріст, сумоїст став символом японської могутності: простий торговець бобами, що завдяки своїй наполегливості став непереможним бійцем. За свою спортивну кар’єру Тайхо 32 рази перемагав на імператорських турнірах. Цей рекорд побили лише у 2014 році.

Легендарного сумоїста і досі ставлять у приклад молодим спортсменам як еталон працьовитості, старанності і цілеспрямованості.

У 2002 році — Іван Боришко відвідав Україну. В Рунівщині зняв на відеокамеру місце, де стояла дідівська хата, набрав води із криниці, взяв рідної землі. Також побував у Харкові на турнірі з сумо, організованому місцевими ентузіастами. З благословення чемпіона змаганням присвоїли ім’я Кокі Тайхо. Відтоді Кубок Кокі Тайхо розігрують в Україні щорічно.

Джерело