Канікули у США, Канаді чи одній із європейських країн – така можливість нещодавно відрилася для українських дітей із зони бойових дій. Програма "Від родини до родини" – це християнський проект соціальної реабілітації дітей, які пережили жахи війни. Діти мають можливість пожити від кількох тижнів до двох місяців у родинах закордоном. З моменту заснування, на канікулах на заході побували вже 1821 дитина. Журналісти "Голосу Америки" подалися до Торонто, аби подивитися, як проходить програма. 15-річний Олексій із Торецька розказав нам, що найбільше його вразило у Канаді.

Це вже другі канадські літні канікули Олексія. Поїздки на Ніагарський водоспад і уже улюблений Вондерленд! "То є парк атракціонів. І то є просто одне з моїх улюблених місць у світі. Стільки "фану" я не отримував ніде і ніколи", – каже Олексій.

У Торонто яскраві вогні, які освічують небо, – святкові феєрверки. А вдома, у Торецьку, це найчастіше обстріли.

"Мені вже є 15 років, я вже свідома людина, я вважаю. І розуміти, що навіть твої діти можуть жити в цих умовах – то є не дуже добре", – каже хлопець.

Олексій живе із сестрою, мама померла торік. Тоді він і вирішив взяти участь у міжнародній програмі "Від родини до родини". За нею діти із зони бойових дій можуть на місяць-два поїхати погостити у родин в Європі та Північній Америці.

Лана Максимишин-Руденко наважилася на участь, коли побачилиа фото дітей із Донбасу, почула їхні історії. "Це сильно вразило моє серце. Мені було дуже боляче дивитися, що діти можуть в таких умовах жити", – каже вона.

Каже: спершу було страшно, але з Олексієм і вона, і її двоє дітей, і чоловік, швидко знайшли спільну мову. Цього літа він приїхав вже удруге. "Я відчувала, що він хоче приїхати. Моє серце також хотіло його назад сюди запросити, – розповідає нам Лана.

"Другий раз я не казав, що я до незнайомих людей їду. Я казав, що я до своїх родичів їду", – ділиться Олексій.

Олексій може багато розповідати про улюблені місця Торонто, найсмачнішу їжу. "Я дуже люблю такі хотдоги. Вони смажать хліб, булочки на барбекю. І сосиски", – каже хлопець.

Але найбільше, каже, вражає… ставлення людей до нього.

"Там шось "Альоша, Альоша"… Більш любові якоїсь. Більше уваги. Більше цих маленьких речей, які дуже помітні у житті. Бо в них є щастя", – каже Олексій.

Та і у самому Торонто, каже, люди привітні, перепрошують на кожному кроці. "І знаєте, що мені ще подобається в Торонто – що то є інтернаціональне місто. І що різні люди можуть уживатися там – то є диво".

Цього хлопцеві бракує вдома. Цієї любові, доброти там не вистачає, каже він.

Джерело