Анексований Крим опинився серед аутсайдерів у рейтингу регіонів Росії за кількістю середнього класу, повідомляє російський сайт «РИА Новости» з посиланням на повідомлення Росстату. Крим посів 79-е місце, Севастополь ‒ 68, при загальній кількості у 85 позицій.

Під середнім класом аналітики розуміли сім’ї, які можуть дозволити собі купівлю автомобіля та квартири. В анексованому Криму їх частка склала всього 5,5%, в Севастополі ‒ 7,1%. Російське керівництво півострова запевняє, що ситуацію з прибутками кримчан допоможуть покращити так звані національні проєкти.

Член ради Конфедерації праці Росії, колишній заступник міністра праці та зайнятості населення Росії Павло Кудюкін зазначає, що «середній клас» залишається невизначеним поняттям.

Питома вага середнього класу зменшується, тому що ще 10 років тому його оцінювали в межах 20-25% населення в середньому. Зараз виходить трохи менше ніж 15%
Павло Кудюкін

‒ Його традиційно вимірюють розміром прибутків та сімейним майном, але в цьому дослідженні трохи інший підхід. Тут використовували різницю між прибутками та витратами, причому відразу постає питання, чи враховуються сім’ї, у яких вже є житло достатньої якості, тобто з площею, яка відповідає розмірам сім’ї. Суперечливим є, що враховується тільки зарплата, а не інші доходи. Досить високий відсоток населення Росії отримує невраховувані прибутки. Росстат при розрахунку ВВП показує рівень тіньової економіки приблизно у 25-30% від білої економіки, тобто приблизно така ж частина прибутків перебуває в тіні. З огляду на все це, можна сказати, що кількість, питома вага середнього класу зменшується, тому що ще 10 років тому його оцінювали в межах 20-25% населення в середньому. Зараз виходить трохи менше ніж 15%, і різниця між регіонами та галузями велика.

Павло Кудюкін вказує на те, що за офіційними повідомленнями в Росії вже кілька років падає рівень реальних прибутків населення.

‒ Загальна економічна стагнація в Росії впливає і на динаміку середнього класу. Якщо враховувати заяви влади, то начебто їх це турбує. Але національні проєкти виконуються вкрай погано ‒ точно так само, як президентські укази 2012 року. Зокрема, не було виконане доручення про створення 25 мільйонів сучасних високооплачуваних робочих місць. Є занепокоєння, що і декларовані зараз національні проєкти закінчаться приблизно так само, тобто без особливих результатів. Так що тут я б занадто великого оптимізму не став виявляти, на жаль.

Економічний оглядач, колишній президент Торгово-промислової палати Криму Олександр Басов називає показник у 5,5% середнього класу серед кримчан «сумною, але закономірною цифрою».

Рівень життя кримчан до 2014 року був вищим, ніж у середньому в Росії, але чомусь вони вирішили, що нас тут потрібно рятувати й економічно розвивати
Олександр Басов

‒ За попередні п’ять років нічого не було зроблене, щоб наша промисловість розвивалася, наше сільське господарство розвивалося, щоб зростали прибутки населення. Тому, звичайно, якщо в попередні роки ми могли говорити, що у нас 30-40% населення належить до середнього класу, то зараз ці 5% ‒ цифра, яка відображає реальний стан справ. Але треба ще подивитися, хто входить у ці 5% ‒ на жаль, з них вже випали вчителі, лікарі. Тепер вони переважно представлені силовиками, військовими та чиновниками. Навіть підприємці зараз з великою натяжкою можуть належати до середнього класу, на жаль. Рівень життя кримчан до 2014 року був вищим, ніж у середньому в Росії, але чомусь вони вирішили, що нас тут потрібно рятувати й економічно розвивати. Підсумок очевидний, але це не завадило Володимиру Путіну визнати роботу Сергія Аксенова (російського глави Криму ‒ КР) задовільною.

Під час зустрічі з президентом Росії 12 серпня Сергій Аксенов сказав, щонайменше чверть суми, яку виділяють з російського федерального бюджету на національні проєкти на півострові, піде на боротьбу з бідністю:

«Загальний обсяг фінансування нацпроєктів ‒ 83 мільярди рублів, що дозволить, звичайно, вирішити ті проблеми, про які я говорив: у нас сьогодні зростання прибутків громадян, звичайно, низькі прибутки та боротьба з бідністю ‒ це Ваші основні доручення. Сьогодні в Криму цей показник (рівень бідності) складає 17,4%, до 2024 року завдяки реалізації нацпроєктів цей показник має зменшитися до 8%. Хоча ми розуміємо, що, звичайно, треба дійти до кожної людини без виключення. На боротьбу з бідністю та й взагалі на питання демографії зарезервована основна частина нацпроєктів, це понад 20 мільярдів рублів».

Український економіст, працівник Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України Ярослав Жалило пояснює, у чому цінність середнього класу для економіки.

‒ Це основа стабільності суспільства. По-перше, це люди, які добре позиціоновані при цій системі влади, економіки, рівновага встановилася. Люди не налаштовані нічого змінювати, їм добре. Вони не становлять протестний потенціал, не виступають базисом для деструктивних змін поточної влади. Тому те, що сьогодні зафіксоване у Криму, дуже чітко показує, що основу середнього класу там складають Росгвардія та держслужбовці, тобто люди, які отримують гроші від держави. Зрозуміло, вони й виступають базисом для стабільності, стійкості влади в цьому регіоні. З іншого боку, якщо подивитися на загальносвітове розуміння середнього класу, то воно набагато ширше. Такі люди мають стабільну позицію в тривалій перспективі, і вона залежить від їхніх знань, капіталу, зокрема й соціального. А держслужбовець сьогодні працює ‒ завтра його звільнили.

На думку Ярослава Жалила, згідно зі світовою практикою, в сучасному розвиненому суспільстві частка середнього класу може становити 30-40%, в ідеально розвиненому та стабільному ‒ понад 60%.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

• 

  Олена Ремовська

  “>
  
  Підписатись
  

Джерело