Тут просто чудові чорноземи, одні з найкращих на Харківщині. А ще тут гарні перспективи видобутку газу: в минулому столітті у цьому районі було знайдені його поклади. В наш час тут є облаштовані свердловини та буряться нові — газовики працюють за кілька кілометрів від Костянтинівки.

А над мальовничим ставком посеред села над хатами високо в небо здіймається труба цукрового заводу. Колись мешканців тут було близько шести тисяч. Власне цукровий завод з фермами складав комбінат і давав роботу не лише місцевим мешканцям, але й приїжджим на заробітки з різних регіонів України і не тільки.

Власне від славнозвісного цукрового заводу нині залишалася лише труба. Вузькоколійну залізницю, якою транспортували вантажі та їздили люди, розібрали на металобрухт, кількаповерхові гуртожитки руйнуються, порожня лікарня нещодавно горіла, пекарня закрита, клуб з бібліотекою порожні й руйнуються, від контори й цехів заводу практично нічого не лишилося, а відтак й кількість мешканців значно скоротилася.

Нині тут облаштовану житлову хату можна придбати за 20 тисяч гривень. Дехто з дачників так і робить, адже краса природи тут зачаровує, недарма ці землі раніше були завжди людними — Костянтинівка має кількасотрічну історію.

У селі чудовий просторий триповерховий ліцей. Учнів сюди підвозять також і з сусідських сіл. В кабінеті директора Катерини Федорівни Провоторової, як нас люб'язно прийняла, приємно вражає креативність випусників — варто глянути, що вони залишили на згадку про своє навчання.

Екскурсію по селу провадить місцева мешканка, вчитель історії Костянтинівського ліцею Незамай Людмила Олександрівна.

Спогадами про рідну Костянтинівку також ділиться Володимир Костянтинович Шиманський (1941 р. н.).

Документальний відеозапис здійснено в межах проєкту "Зникаючі та зниклі українські села та хутори: говорять свідки" Фонду національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича за підтримки Українського культурного фонду.

Інші записи проєкту дивіться: http://khotkevych.info
а також: http://malva.tv
Відеозаписи проєкту на Ютубі: https://youtube.com/tvmalva
На Фейсбуці: https://facebook.com/malva.tv

#Костянтинівка #Краснокутський_район #Богодухівський_район #село #села #Ананьївський_цукровий_завод #Ананьївка
#Краснокутський_район #Богодухівський_район #село #села #Харківська_область #Харківщина #Незамай #Шиманський #зникаючі_та_зниклі_українські_села_та_хутори #ФондХоткевича #УКФ #ЗаПідтримкиУКФ
…

На місце, де колись був давній хутір Калити́, нас везе його мешканець Микола Іванович Калита. Він тут народився у 1952 році, провів дитинство та завжди відвідував свою малу батьківщину, адже тут мешкала його рідня. Та й весь хутір складався насправді з родин, які мали прізвище Калита й були в якомусь далекому поколінні родичами. Життя було нелегке, але жили дружно, один одному допомагали, були теплі стосунки між односельцями.

В радянський час хутір Калити з'єднали з хуторами Коробки́, Коти́, Миколаї́, Кононенки та назвали селом Коробки. Тут зробили колгосп "Іскра".

Нині від будівель колгоспу залишились лише залишки фундаментів та подекуди уламки стін. А від селянських хат не залишилося й найменшого сліду. Усіх мешканців виселили в 1970-х роках минулого століття.

Документальний відеозапис здійснено в межах проєкту "Зникаючі та зниклі українські села та хутори: говорять свідки" Фонду національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича за підтримки Українського культурного фонду.

Початок відеорозповіді про хутір Калити дивіться в інтерв'ю з місцевими мешканцями за посиланням: https://youtu.be/mtl7TejyHzM

Інші записи проєкту дивіться: http://khotkevych.info
а також: http://malva.tv
Відеозаписи проєкту на Ютубі: https://youtube.com/tvmalva
На Фейсбуці: https://facebook.com/malva.tv

#Калити #Коробки #Коти #Миколаї #Кононенки #хутір #хутори #Калита #Дергачівський_район #Харківський_район #Харківщина #село #села #зникаючі_та_зниклі_українські_села_та_хутори #ФондХоткевича #УКФ #ЗаПідтримкиУКФ
…

Ми приїхали на хутір Червона Зоря, коли вже сутеніло. Мобільний телефон тут потрапляє в роумінг — до кордону з північним сусідом рукою подати. Звертаємо з вулиці — і одразу потрапляємо практично в хащі. Наш співрозмовник Андрій Головченко приводить нас до місця, де колись мешкав його дідусь. Були качки, кури, корови, кролі, садовили городину. Сусіди тримали пасіку. Андрій з батьками та сестрою часто навідувався на хутір, адже влітку тут краса: річка, природа… Та й допомагати потрібно, щоб підтримати господартво.

Нині на хуторі хати продають на дрова. Не виключенням стала й хата Олександра Павловича Волобуєва. Дідусь, розповідає Андрій, коли йому тримати господарство сил вже не вистачало, змушений був переїхати із хутора в Золочевському районі до рідні у місто Харків.

Документальний відеозапис здійснено в межах проєкту "Зникаючі та зниклі українські села та хутори: говорять свідки" Фонду національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича за підтримки Українського культурного фонду.

У відео звучить композиція Echo of the Steppes (Гомін степів) з альбому Bandura Magic Віктра Мішалова (Toronto, Canada).

Інші записи проєкту дивіться: http://khotkevych.info
а також: http://malva.tv
Відеозаписи проєкту на Ютубі: https://youtube.com/tvmalva
На Фейсбуці: https://facebook.com/malva.tv

#Червона_Зоря #Золочівський_район #Богодухівський_район #село #села #Окіп #Харківська_область #Харківщина #Головченко #зникаючі_та_зниклі_українські_села_та_хутори #ФондХоткевича #УКФ #ЗаПідтримкиУКФ
…

Чоловік купив село п'ятсот хат і згорнув у ярок — сучасні реалії села Кононівка на Лубенщині.

Правда, платив він за хату так, що можна купити дві чи три у сусідньому селі або й квартиру у Лубнах. Це спонукало дуже швидкому зникненню села. Правда, є ще з десяток хат — їх власники не бажають продавати своє обійстя. Живуть тут одиниці, кілька людей дачує.

А там де стояли сотні хат починаючи від в'їзду у село (тепер тут хат немає) й до його околиць — нині власність однієї людини. Там, де не так давно був немалий центр села — паркан, за який не зайти, там стоять одинокі "хороми". А поруч розташували незрозумілий "парк" з навезених валунів граніту — вони стоять як надгробні пам'ятники там, де були гамірні подвір'я…

Документальний відеозапис здійснено в межах проєкту "Зникаючі та зниклі українські села та хутори: говорять свідки" Фонду національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича за підтримки Українського культурного фонду.

У відео звучить дума "Про сестру і брата" у виконанні Кості Черемського на бандурі.

Інші записи проєкту дивіться: http://khotkevych.info
а також: http://malva.tv
Відеозаписи проєкту на Ютубі: https://youtube.com/tvmalva
На Фейсбуці: https://facebook.com/malva.tv

#Кононівка #Лубенщина #Лубни #село #села #Лубенський_район #Полтавська_область #Полтавщина #зникаючі_та_зниклі_українські_села_та_хутори #ФондХоткевича #УКФ #ЗаПідтримкиУКФ
…

Ми проїхались по селу Ведмедівка: тут, як і в інших селах молодь виїжджає, проте наїжджають дачники. З місцевих залишаються переважно пенсіонери. Проте вражає їх життєлюбність, гумор, енергія та працелюбність — а як без цього можна жити в селі, навіть якщо тобі за дев'яносто! Послухайте, як цікаво розмовляють пані Марія (1927 р. н.) та пані Тамара (1944 р. н.), мешканки села Ведмедівка Миронівського району Київської області.

Документальний відеозапис здійснено в межах проєкту "Зникаючі та зниклі українські села та хутори: говорять свідки" Фонду національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича за підтримки Українського культурного фонду.

Інші записи проєкту дивіться: http://khotkevych.info
а також: http://malva.tv
Відеозаписи проєкту на Ютубі: https://youtube.com/tvmalva
На Фейсбуці: https://facebook.com/malva.tv

#Ведмедівка #село #села #Миронівський_район #Київська_область #Київщина #зникаючі_та_зниклі_українські_села_та_хутори #ФондХоткевича #УКФ #ЗаПідтримкиУКФ
…