12 стародавніх поселень, 32 кургани, керамічний посуд, якому вже п’ять тисяч років. Села, про які писали Богдан Хмельницький та посли московського царя. Повстанці 20-го сторіччя. Все це — історія сіл Талдики і Худяки, котрі були затоплені під час будівництва Кременчуцького водосховища.
Яка була минувшина та що відбувалося під час та після затоплення поселень розповідає завідувач музею історії села Худяки Василь Іванович Квітка.
Документальний відеозапис здійснено в межах проєкту "Зникаючі та зниклі українські села та хутори: говорять свідки" Фонду національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича за підтримки Українського культурного фонду.
Інші записи проєкту дивіться: http://khotkevych.info а також: http://malva.tv Відеозаписи проєкту на Ютубі: https://youtube.com/tvmalva На Фейсбуці: https://facebook.com/malva.tv
Перестройка для мешканців затоплених сіл на Дніпрі розпочалася у 1956 році разом з шостою п’ятирічкою. І має слово "Перестройка" для них зовсім інше значення, як для більшості громадян колишнього СССР, а саме: повне знесення сіл на березі Дніпра та перенесення власних хат нагору, за півтора десятка кілометрів.
Стародавнє село Талдики поєднали з іншим затопленим селом — з Худяками і воно повністю зникло з мапи України. Нині Худяки вже зовсім інакші, як були до перестройки, вони розташовані на новому місці. Перестройку здійснили за п’ять років, але пам’ять про затоплені села залишилась у людей назавжди.
Розповідає місцева мешканка Валентина Свиридівна Лузан (в дівоцтві — Пахаренко), 1941 р. н.
Документальний відеозапис здійснено в межах проєкту "Зникаючі та зниклі українські села та хутори: говорять свідки" Фонду національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича за підтримки Українського культурного фонду.
Інші записи проєкту дивіться: http://khotkevych.info а також: http://malva.tv Відеозаписи проєкту на Ютубі: https://youtube.com/tvmalva На Фейсбуці: https://facebook.com/malva.tv
Лідія Козоріз не очікувала, що до неї завітають гості. Адже вона — єдина мешканка колись людного й небідного хутора Козорізи́. Їй 84 роки, але вона успішно господарює. Має город понад гектар, управляється. Хата з просторою світлицею, котра вся прикрашена рушниками та вишивкою.
Нас запросили за стіл, почастували якісною селянською їжею, пригостили чарчиною.
Цікаве вийшло спілкування. Послухайте, що говорить баба Ліда, як її неформально, але з повагою називають знайомці.
Документальний відеозапис здійснено в межах проєкту "Зникаючі та зниклі українські села та хутори: говорять свідки" Фонду національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича за підтримки Українського культурного фонду.
Інші записи проєкту дивіться: http://khotkevych.info а також: http://malva.tv Відеозаписи проєкту на Ютубі: https://youtube.com/tvmalva На Фейсбуці: https://facebook.com/malva.tv
На хуторі Калити мешкало багато селян з прізвищем Калита. Адже саме за прізвищем часто й надавали назву хутору. Яким було життя його мешканців до ліквідації хутора у 1970-х роках розповідають місцеві мешканці Любов Андріївна Чижова (в дівоцтві – Калита, 1946 р. н.) та Микола Іванович Калита (1952 р. н.).
Документальний відеозапис здійснено в межах проєкту "Зникаючі та зниклі українські села та хутори: говорять свідки" Фонду національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича за підтримки Українського культурного фонду.
Інші записи проєкту дивіться: http://khotkevych.info а також: http://malva.tv Відеозаписи проєкту на Ютубі: https://youtube.com/tvmalva На Фейсбуці: https://facebook.com/malva.tv
Як на селі ліпили з соломи та кізяків паливо для печей.
Розповідає Руденко Любов Олексіївна в селі Чуднівці Лубенського району Полтавської області.
Документальний відеозапис здійснено в межах проєкту "Зникаючі та зниклі українські села та хутори: говорять свідки" Фонду національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича за підтримки Українського культурного фонду.
Інші записи проєкту дивіться: http://khotkevych.info а також: http://malva.tv Відеозаписи проєкту на Ютубі: https://youtube.com/tvmalva На Фейсбуці: https://facebook.com/malva.tv
