Віктор – звичайний водій, звичайної військової «таблетки». Та хіба можна назвати звичайним чоловіка, який на руках виносить поранених з під обстрілів? І так само, під щільним вогнем евакуйовує їх до польових госпіталів. Давно не таємниця, що бойовики порушуючи всі міжнародні правила і норми, влаштовують цілі артилерійські полювання за медичними машинами, які забирають з поля бою поранених українських бійців.
Та незважаючи на небезпеку, Віктор знаходиться в зоні проведення АТО вже майже півроку. Він призваний ще у другу хвилю мобілізації. І навіть після кількох поранень знову повернувся до свого батальйону.
– Я батькам сказав, що тут, на передовій, моя друга родина, – розповідає Віктор. – І хлопці чекають на мене. Адже хто як не я буде рятувати їхнє життя.