20-річний одесит солдат Сергій Тука за півтора роки своєї військової кар’єри рік прослужив в АТО. Цей молодий хлопчина – контрактник 28 окремої механізованої бригади, де на посаді механіка-водія БМП-2. Саме такі «кадрові» як він першими прийняли бій з ворогом на Донбаській землі, чекаючи, коли підрозділи Збройних Сил України доукомплектуються мобілізованими.
У свої двадцять Сергій дізнався ціну людського життя, зрозумів, що таке чоловіча дружба, а Донецька земля стала не менш рідною, як Одеська.
Зараз підрозділ солдата Сергія Туки утримує позиції поблизу одного з ключових населених пунктів неспокійного краю. Воїни вже понад 6 місяців обороняють від російсько-терористичних угрупувань важливий рубіж. Чисте поле стало для них домівкою. Окопувалися ще коли землероби тут збирали урожай. Потім їх завіяло снігом. Сьогодні на полі з чорної землі пробиваються зелені паростки.
Солдат Тука розповідає, що їх час від часу обстрілюють з автоматів і кулеметів. «Гарячими» були 2 і 14 лютого, коли цей підрозділ накрили касетними боєприпасами з реактивних систем залпового вогню «Ураган». Зараз стало трохи «тихіше», але пильності ніхто не втрачає. Чистять зброю, обслуговують техніку.
Нещодавно у моєї бмпешки вийшла з ладу коробка передач. Вирішили не чекати ремонтників із запчастинами, адже в бою ця вогнева одиниця надто важлива. Тому, закатавши рукави поліз лагодити. Отак і живемо тут дружнім гуртом, – каже Сергій.
По черзі особовий склад відпускають додому у короткочасні відпустки. Хлопці переконують, що повертатися додому дещо незвично і навіть дико.
Ми вже звиклися до польового устрою життя. Тут я з людьми, які розуміють мене, я розумію їх, – додав механік-водій БМП.
Водночас, Сергій не розриває зв’язків із своїми колишніми однокласниками і друзями. Товариші-одесити, між іншим, пишаються солдатом Тукою. Оскільки більшість молоді зараз навчається, то Сергій чи не єдиний, хто з його колишньої компанії сьогодні є учасником АТО.