Все ж таки українські дівчата – найкращі в світі! От, скажімо, рядова військової служби за контрактом Юлія. Вона – зв’язківець в окремій аеромобільній бригаді ВДВ, і на даний час виконує свою нелегку роботу на передових рубежах оборони нашої держави. Коли дівчатка ще в школі мріяли про принців і платтячка, вона разом з тим мріяла і про небо. Власне, так і трапилось. У військкоматі наполегливій і рішучій дівчині пішли назустріч. Так вона стала десантницею.
– Мені подобається порядок і чесність в стосунках. І я втішена, що в нашій бригаді саме так. В нас просто відсутня більшість того бруду, який нерідко можна зустріти в цивільних структурах, – каже Юлія.
Не секрет, що в десанті, незалежно від спеціальності, стрибає з парашутом весь особовий склад: від командира бригади до кухаря. Має свої стрибки і Юля. І кожен стрибок для неї – з одного боку страшний, а з іншого – захоплюючий і цікавий: відчуття вільного польоту, звук відкриття куполу над головою та пісня приборканого неба, що звучить в стропах, – не передати жодними словами. Це потрібно відчути.
Коли стало питання виходу в АТО, Юля не вагалась не секунди. Вона вирішила, що її місце там, де знаходиться її підрозділ. Де воюватимуть її бойові брати та сестри. Вона знає, що в списку снайперів зв’язківці – завжди в перших рядах, адже некерований підрозділ приречений на поразку. Та вона сміливо виконує свою роботу на одному з найгарячіших напрямків в зоні проведення АТО.
Дуже скептичне ставлення у десантниці Юлі до чоловіків, які зараз ухиляються від призову та мобілізації:
– Я бажаю всім чоловікам-ухильникам від служби в армії гарних подарунків на восьме березня! Це – ваш день, – каже вона. Щоправда, одразу додає: – Я знаю чимало чоловіків, які за тих чи інших обставин не можуть бути тут, з нами. Вони багато роблять як волонтери. І за це їм велике дякую.
Вдома на нашу героїню чекає найближча і найрідніша у світі людина – мама. Вона хвилюється за свою донечку, яка зараз на війні. Виконуємо прохання Юлії і передаємо мамі, що її дочка здорова, має велику повагу в своєму військовому колективі, і на дуже хорошому рахунку в командування за свою сумлінну службу.
– Мамо не плач і не хвилюйся! У нас все гаразд. Ти собі не уявляєш, які залізні хлопці бережуть твій спокій. Я скоро повернусь до дому. І прийду лише з перемогою.