У дні вшанування Перемоги над нацизмом в Європі та героїзму тих, хто мужньо відстоював кожен сантиметр рідної землі від ворога, Міністр оборони України генерал-полковник Степан Полторак зустрівся з ветераном Другої світової війни полковником у відставці Володимиром Михайловичем Пічугіним та на знак вдячності подарував армійський кортик.
Звістка про капітуляцію Німеччини застала юного Володимира у Латвії, де він воював у складі Другого Прибалтійського фронту.
– Добре пам’ятаю, як почали з’являтися білі прапори, – розповідає Володимир Михайлович. – По шляху нашого слідування розвівалися ці прапори, зроблені із підручних матеріалів – чи то з простирадл чи іншого. А потім, вже захоплений нашим розвідпідрозділом полонений сповістив: “Усе закінчилося. Германія капітулювала.”…
… До лав Радянської армії Володимира Михайловича призвали в 1943 році, коли йому ще й 18 не виповнилося.
– Із боїв поверталися не усі, – говорить Володимир Михайлович. – Найтяжче було втрачати побратимів, коли повертаєшся із завдання, а більшість полягло в бою…
І сам боєць Пічугін у складі Другого Українського фронту поблизу Харкова отримав поранення, – осколок потрапив у голову й він втратив свідомість. Прийшов до тями – а навкруги нікого… Куди йти?.. Почав повертатися назад, а там хлопці поранені лежать й нікому допомогти…
Після поранення Володимир Миколайович місяць пролежав у госпіталі, – осколок дістали, – й далі повернувся на передову. Майже усю війну він відслужив солдатом, лише у квітні 1945 отримав звання молодшого лейтенанта.
Доблесного солдата Пічугіна за заслуги було нагороджено медаллю “За відвагу”, “За бойові заслуги”, орденом “Червоної зірки”. Другий орден “Червоної зірки” знайшов його вже після війни, аж у 1947 році, коли він звернувся до архіву.
По закінченню війни прагнення захищати рідну землю у Володимира Миколайовича тільки зміцнилося й усе своє подальше життя він присвятив військовій службі. А далі була служба на посадах помічника начальника штабу полку, бригади, заступника командира дивізіону по тилу, начальника організаційно-планового відділення дивізії, начальника управління кадрів групи військ у Німеччині. Звільнився зі служби полковник Володимир Пічугін вже з посади заступника начальника організаційно-мобілізаційного управління Київського військового округу у 1982 році.
Повний кавалер ордена “Богдана Хмельницького”, відзначений державними та відомчими нагородами ветеран Другої світової війни у свої майже 90 років добре пам’ятає усі жахіття, що несе війна. Сьогодні він з невимовним болем у серці спостерігає за подіями на сході, але переконаний: його нащадки збережуть здобуток предків, й рідну Україну захистять!