Реальна інституційна незалежність Національного банку України має бути якнайшвидше закріплена на законодавчому рівні, – Олександр Писарук

Національний банк України наполягає на якнайшвидшому розгляді та ухваленні Верховною Радою України законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розбудови інституційної спроможності Національного банку України».
На цьому наголосив перший заступник Голови Національного банку України Олександр Писарук під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності (далі – Комітет).
Як зазначив Олександр Писарук, сьогодні інституційна спроможність регулятора не в повній мірі відповідає світовим основоположним принципам незалежності центрального банку. Оскільки Україна зобов’язалася впровадити рекомендації місії Міжнародного валютного фонду з оцінки захисних механізмів з метою поліпшення урядування Національного банку України і посилення його фінансової автономії, прийняття цього законопроекту є надважливим кроком.
«Цей законопроект є структурним маяком (англ. «benchmark») програми Міжнародного валютного фонду, який необхідно виконувати. Його прийняття дасть змогу в майбутньому максимально привести діяльність Національного банку до світових стандартів. Це структурно важливий законопроект, який потрібно розглядати не з точки зору сьогодення, а як довгостроковий стратегічний документ на довгі роки. Він містить дві великі важливі теми. Зокрема це забезпечення фіскальної незалежності регулятора для того, щоб ми могли проводити незалежну монетарну політику, та підвищення ефективності функціонування Національного банку як інституції», – підкреслив Писарук.
За його словами, минулого року Національний банк України профінансував Уряд на рекордну суму, зокрема на 40% доходів зведеного бюджету країни. Така ситуація, на думку Олександра Писарука, має бути змінена. Він зазначив, що законопроект передбачає зміну порядку перерахування прибутку до державного бюджету, формуючи спочатку загальні резерви. Рада Національного банку має право прийняти рішення про формування інших резервів. Важливим є встановлення прямої заборони авансового перерахування прибутку та виключення обов’язку Національного банку повідомляти органи державної влади про суми очікуваного прибутку Національного банку України.
З метою підвищення інституційної незалежності законопроект пропонує якісні зміни в роботі Правління та Ради Національного банку України. Зокрема заплановано зменшення складу Правління Національного банку України до 6 осіб та скорочення членів Ради Національного банку України до 9 осіб. Підвищуватиметься роль Ради Національного банку України, зокрема її повноваження будуть змінені і розширені. Рада буде здійснювати нагляд за системою внутрішнього контролю Національного банку, затверджувати основи кадрової політики та політики ризик-менеджменту.
«Ми хочемо бачити в Раді НБУ незаангажованих людей, економічну еліту нашої країни, яка відповідатиме за монетарну політику разом з Національним банком України. Що стосується Правління, то ми очікуємо перетворення його на більш колегіальніший орган, а також підвищення індивідуальної відповідальності всіх його членів. Це світовий тренд і всі центральні банки працюють за таким принципом», – зазначив перший заступник Голови Національного банку України.
За його словами, проект Закону також пропонує встановлення фінансової незалежності Національного банку України та посилення внутрішнього аудиту в Національному банку, зокрема створення Радою Національного банку України аудиторського комітету – консультативного робочого органу, який буде їй підпорядкований та підзвітний, з можливістю включення до його складу незалежних експертів.
Учасники засідання Комітету погодилися, що законопроект є важливим з огляду на необхідність глибокої трансформації Національного банку як незалежного органу, а також виконання вимог Міжнародного валютного фонду.
За результатами засідання Комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу в першому читанні проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розбудови інституційної спроможності Національного банку України».
Члени Комітету та керівництво Національного банку України домовилися про подальшу активну роботу над спільним доопрацюванням законопроекту після ухвалення його Верховною Радою України в першому читанні.