–         Кор: Так виглядало місто Попасна близько 7 місяців тому. Зараз все тихо. Та так здається лише на перший погляд. Сліди від постійних обстрілів  тут можна побачити не озброєним оком. А спокійні вирази облич ховають в собі страх та невпевненість в наступній хвилині свого життя. І з кожним днем людей, які б хотіли жити під опікою окупантів стає дедалі менше.

–         Любов, житель Попасної: Ні… ні… Тільки не це. Ось в сусідньому Первомайську там так страждають люди, що ми б цього не хотіли. Продукти удвічі дорожчі, ніж у нас, вони бідні пробираються сюди козиними стежками. Тому, щоб таке було у нас, природно не хоче більшість. Є, але як і завжди в сім’ї не без виродка, але… ми тільки за єдину Україну. Я сама з Первомайська, у мене там розбили будинок, у моїх дітей там розбили будинок але я не хочу туди повертатися, краще жити на вільній Україні.

–         Кор: Іноді здається, що війна скінчилася, каже Людмила Степанівна. Та всі знають, що це далеко не кінець. А тиша, яка вже більше тижня панує в Попасній,  ще більше напружує ситуацію.

–         Оксана, житель Попасної: Так а що ви скажете, війна вже скінчилася? Ні? А я всім кажу що скінчилася. Я не підтримувала спочатку ці всі рухи, ці всі мітинги коли починалося. Ні на референдуми не ходила нікуди, а страждаю як усі. Чому? От їдь… А чому я повинна зі свого міста їхати? Мене влаштовувало моє місто – як я жила, як працювала, все мене влаштовувало. Чого я повинна зараз їхати?

–         Кор: Звикнувши до своїх рідних домівок, люди до останнього лишаються в них – під обстрілами. Молячи Бога щоб черговий снаряд не влучив в їх домівки. І щоб там не казали про те, що люди можуть звикнути до всього, багато хто з цим не погодиться.

–         «Порох», волонтер: До війни не можна звикнути. Якщо людина при здоровому глузді, з нормальною психікою. Ви ж зрозумійте, це підрив і здоров’я і всього. Це страшно. Особливо коли тобі сниться війна постійно … А сниться? – Навіть 120-тка прилітала. Кидався, дружина говорила. Ну там крики уві сні і все інше, але це нормальне явище, вже не перший раз, так що … воно пройде з часом, але трішечки треба почекати. Але мені нікуди відступати, я хочу щоб мої діти жили у вільній країні, в тій, про яку я мріяв з дитинства.

–         Кор: Саме патріотичні настрої  змушують наших хлопців братися за зброю та боротися за спокій нашої країни.Для того, щоб перемога була на нашій стороні нам потрібно докласти неабияких зусиль. Однією з головних завдань на сьогодні є створення належної лінії оборони.План оборонних споруд – розроблено. Фінансування, яке здійснює Міністерство оборони вже узгоджено. Та виділено на все про все лише 30- відсотків від належної суми.

Буквально в трьох кілометрах за моєю спиною знаходяться позиції російсько- сепаратистських військ. Для того щоб наші хлопці змогли тримати оборону, нам потрібно будувати ось такі оборонні об’єкти.

–         Григорій Примак, директор ДПКО «Будмонтаж»: Один об’єкт, це з нашого боку, це тільки роботи – порядку 1,050 – 1,100 тисяч (грн) на кожен об’єкт. З підбором людей були певні проблеми, тому що ви самі розумієте, що їхати в зону військових дій не кожен хоче. Це людський фактор, у кожного є сім’ї і коли кажеш, що треба їхати в Попасную, люди відмовляються.

–         Кор: Не зважаючи на небезпеку, будівельників все ж знайшли. Зараз над побудовою 14- ти фортифікаційних споруд на першій  та другій лінії оборони працює більше 150-ти людей. Та їх кількість потрібно збільшити чи не вдвічі.

–         Мирослава, голова Святошинської райадміністрації: Строки стояли до 1 серпня. Зараз я бачу, що до 1 серпня ми навряд чи встигнемо. Навіть якщо ми долучимо більшу кількість людей. Тому в процентному співвідношенні думаю відсотків 60 вже зроблено.

–         Кор: Не до кінця зрозумілим лишається наступний факт. Минулого тижня президент України закликав створити 30-ти кілометрову буферну зону. Якщо це зроблять, то лінії оборони, які зараз будуються і на які вже витрачено і кошти, і неабиякі сили, залишаться осторонь.

«Я доручив Тристоронній контактній групі від України негайно підписати з ОБСЄ та з російською стороною, яка є учасником Тристоронньої контактної групи, угоду, яка б гарантувала створення 30-км буферної зони вздовж лінії розмежування, відвести артилерію, яка залишилась, відвести танки, відвести міномети, унеможлививши постійні обстріли» – Петро Порошенко.

–         Кор: Створення такої зони, на переконання глави держави, захистить такі населені пункти як Сєвєродонецьк, Рубіжне, Лисичанськ та Попасна від постійних обстрілів. Та військові  категорично проти таких домовленостей.

–         «Падре» боєць 23 батальйону: Чим більше лінія оборони, тим краще. Коли підуть у наступ, якщо навіть пробют першу, є друга на якій можна сосредодочіть оборону. Я вважаю це добре. Але те, що хочуть зробити 30-ти км зони буферною, мене це обурює. Тому що я бачив, як це все здавалося. І теж саме Широкино буде здано. Вони стануть на висоті і будуть бомбити Маріуполь, це 20 кілометрів. Тобто ми знову здаємо позиції агресору.

Кореспонденти Діна Зеленська, Ігор Крижанівський служба інформації ЗКЧ, спеціально для Інформаційно-аналітичного центру національної безпеки України

 

Джерело