Пані Тамара, яка приїхала з Луганська: “Я відчула в Києві себе вільною громадянкою у вільній країні. Я це відчула конкретно. Це дуже відчутно, коли мене прийняли саме ті “бандери”, про яких кажуть, тепло мені подарували, на Андріївському узвозі – які стоять, торгують народною творчістю, своїми роботами з дерева, з квітів. І саме “бандери” дали мені притулок, вислухали, дали мені місце. Кожен день питали мене: як у Луганську, Тамаро? Це ось такі кияни, ось такі “бандери”. “Бандери”, які любов дарують, які безплатно і до сьогоднішнього дня… Мені в Києві на узвозі ніхто не сказав хоч гривню дати. Я там копійчину заробляю своїми руками, своєю творчістю – ми робимо кольє та інші вироби… Ніхто в Києві жодного разу не підійшов і сказав: “Що ти тут, жіночко, робиш з Донбасу? Ти така-сяка сепарка, чи хто?”. Коли я кажу: я з Луганська, в мене тільки навпаки – ще краще купують, жаліють мене, обіймають за плечі, і ніхто ніколи не дорікнув і не сказав: хто ти така? Оце такий #Київ”.